Доктор економічних наук, професор, член Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру з питань охорони довкілля та сталого розвитку Криму Євген Хлобистов у коментарі Укрінформу розповів про звіт до ООН щодо шкоди екології Криму через російську окупацію та повномасштабну війну рф проти України, який нещодавно підготував і направив КРЦ.
«Україна, попри війну, продовжує виконувати всі свої зобов’язання стосовно міжнародних угод щодо біорізноманіття. Основою для звіту до ООН став розроблений в Україні проєкт Стратегії щодо біорізноманіття до 2035 року», – пояснив він.
Він зазначив, що звіт до ООН щодо біорізноманіття не передбачає досліджень стосовно виміру шкоди довкіллю, а є аналітичним зрізом того, що сьогодні Україна робить у межах підтримки всіх міжнародних конвенцій і домовленостей з біорізноманіття.
«Кількість постраждалих екологічних об’єктів важко на сьогодні оцінити, велика частина з них знаходиться на окупованих територіях, у зоні небезпеки, тож провести там дослідження неможливо. Тому сказати, скільки об’єктів втрачено безповоротно, ми сьогодні не можемо», – додав він.
Євген Хлобистов нагадав, що, за даними Міндовкілля, на сьогодні збитки для біорізноманіття України з початку повномасштабного вторгнення становлять три трильйони гривень. Але, за його словами, заподіяну шкоду довкіллю не можна визначати виключно в економічних та фінансових показниках.
«Проблема в тому, що втрати певних частин біорізноманіття неможливо відновити за гроші. Ми втрачаємо цілі локації без будь-яких сподівань, що вони колись відновляться. Наприклад, острів Джарилгач на Херсонщині, який перетворений на російський військовий полігон. Після пожежі, яка там виникла внаслідок необережного поводження з вибухонебезпечними речовинами, фактично половина його знищена вогнем, а це означає, що ці екосистеми вже не відновляться», – наголосив експерт.
Хлобистов зауважив, що особливість екосистеми в тому, що після тотального знищення вона ніколи не відновиться в тому вигляді, в якому була раніше. Оскільки це вже буде якась інша екосистема і, можливо, вона вже не матиме ніякого особливого природоохоронного значення.