У понеділок, 7 липня, представники Кримськотатарського Ресурсного Центру провели зустріч із Заступником Глави місії Посольства Королівства Данія в Україні Ларсом Олафом Совндаль Петерсеном. Основною темою обговорення стала ситуація з правами корінних народів України, зокрема кримських татар, та перспективи співпраці у сфері їхнього захисту.
КРЦ на зустрічі представили Голова Правління, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, менеджерка Зарема Барієва, юристка Людмила Коротких і менеджерка з комунікацій Тетяна Савчук.
Пан Петерсен наголосив, що Данія є активним захисником прав корінних народів у всьому світі, тому прагне глибше зрозуміти ситуацію в Україні.
Представники КРЦ детально ознайомили дипломата з напрямками діяльності організації:
– моніторинг і документування порушень прав людини та воєнних злочинів в окупованому Криму й на новоокупованих територіях Херсонської та Запорізької областей;
– захист колективних прав корінних народів України, зокрема кримськотатарського;
– екологічна безпека в умовах окупації Криму;
– деокупація та реінтеграція півострова.
«Кримськотатарський Ресурсний Центр є єдиною громадською організацією в Україні, яка системно працює у напрямку захисту та реалізації прав корінного кримськотатарського народу», – наголосив Ескендер Барієв.
Експерти КРЦ також презентували дипломатичному представнику:
- інтерактивну діаграму «Жертви окупації Криму», яка регулярно оновлюється і містить актуальну інформацію про політичних в’язнів, зниклих і загиблих за період окупації півострова;
- реєстр порушень прав людини та воєнних злочинів, який охоплює період окупації Криму з 2014 року, а також події, пов’язані з повномасштабною війною;
- базу даних порушників прав людини в окупованому Криму.
Зокрема, говорячи про порушників прав людини в окупованому Криму, юристка КРЦ Людмила Коротких зазначила про важливість запровадження персональних санкцій проти них. Незважаючи на те, що Данія не має автономного санкційного режиму, вона як член ЄС, може ініціювати введення персональних санкцій проти порушників прав людини. Для цього КРЦ передасть верифікований санкційний список із 50 осіб, відповідальних за порушення прав людини в окупованому Криму.
Окрему увагу приділили темі прав корінних народів. Зокрема, було підкреслено, що Меджліс кримськотатарського народу та команда КРЦ з 2014 року активно працювали над ухваленням Закону України «Про корінні народи України», а також системно висвітлювали проблеми трьох корінних народів на таких міжнародних майданчиках як Постійний Форум ООН з питань корінних народів та Експертний Механізм з прав корінних народів.
«КРЦ, як організація корінного народу, відіграв важливу роль у міжнародному русі корінних народів, сприяючи ухваленню Генеральною Асамблеєю ООН рішення про оголошення 2019 року Міжнародним роком мов корінних народів. Завдяки цій ініціативі було започатковано Десятиліття мов корінних народів (2022–2032), що спрямоване на збереження та розвиток мов корінних народів, які опинилися під загрозою зникнення. Результатом стало те, що в Україні вже ухвалені концепція та стратегія розвитку мов корінних народів України, що є важливим кроком у їх збереженні», – пояснив Барієв.
Крім цього, КРЦ також є серед засновників Глобальної Мережі корінних миробудівників, переговорників і медіаторів. У квітні 2024 року у Вашингтоні відбувся Перший глобальний саміт. Результатом дев’ятимісячної діяльності Мережі стало ухвалення 17 грудня 2024 року Резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо корінного миробудування.
Менеджерка КРЦ Зарема Барієва наголосила на необхідності створення регіонального кокусу корінних народів східноєвропейського соціокультурного регіону.
«Нажаль дотепер, на відміну від інших соціокультурних регіонів, східноєвропейського кокусу досі не існує. Це пов’язано з тотальним домінуванням рф в питаннях корінних народів у цьому регіоні», – пояснила вона.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили темі реінтеграції Криму. Члени команди КРЦ розповіли про результати та рекомендації Стратегічного форуму «Майбутнє Криму» – платформи для напрацювання рішень щодо відновлення контролю України над півостровом, відновлення прав корінних народів та захисту прав людини.
Були передані аналітичні матеріали, підготовлені за результатами проведених стратегічних форумів «Майбутнє Криму». Зокрема, враховуючи, що Данія є учасницею Міжнародної Кримської Платформи, КРЦ передав свої аналітичні напрацювання щодо ефективності її роботи. Експерти також надали рекомендації, які можуть покращити координацію та результативність діяльності Платформи.
Також співрозмовники обговорили важливість визнання Парламентом Данії депортації кримськотатарського народу актом геноциду.
«Це визнання дуже важливе для захисту прав корінного кримськотатарського народу. Ми закликаємо парламенти визнати депортацію 1944 року актом геноциду, а сучасну окупацію Криму 2014 – її продовженням. Це не лише історична справедливість, а й крок до припинення безкарності росії. Було б надзвичайно важливо, якби Данія стала наступною країною, яка визнає цей злочин актом геноциду», – наголосив Ескендер Барієв.
Він також повідомив, що КРЦ передасть відповідний пакет документів, до якого увійдуть:
- Звернення Меджлісу кримськотатарського народу до всіх парламентів країн-членів ООН щодо визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду;
- Звернення Кримськотатарського Ресурсного Центру до Парламенту Данії;
- Копії постанови Верховної Ради України «Про визнання геноциду кримськотатарського народу»;
- Юридичну кваліфікацію депортації кримськотатарського народу як міжнародного злочину проти корінного народу.
Крім цього, Ескендер Барієв нагадав пану Ларсу Олафу, що у Гренландії була національна збірна з футболу, яка брала участь у турнірі Elf Cup 2006 року. У цьому контексті Барієв запропонував організувати товариський матч між національною збірною кримських татар та командою Гренландії. Ідея викликала щиру зацікавленість у дипломата, який з радістю зазначив, що із задоволенням сам долучився б до такого турніру.
Пан Ларс Олаф Совндаль Петерсен, у свою чергу, висловив солідарність з українським і кримськотатарським народами, які продовжують боротьбу за свободу, права й справедливість. Він також наголосив на важливості обізнаності про корінні народи України й заявив про готовність до подальшої співпраці.
