Сьогодні інформаційне поле, особливо в темі тимчасово окупованого Криму, знову під прицілом російської пропаганди. Фейки ширяться через анонімні телеграм-канали, фейкові ютуб-блоги, псевдоекспертів і підставні акаунти в соцмережах. Ці загрози та як їм протидіяти прокоментувала експертка Кримськотатарського Ресурсного Центру, кандидатка політичних наук та доцентка УДУ імені Михайла Драгоманова Ольга Волянюк для КРЦ.
За її словами, головна причина недовіри до російських джерел — повна відсутність незалежної журналістики в рф та системне використання інформаційного поля як зброї:
«Чому ми не довіряємо російським медіа? Бо в рф немає інституту медіа. У світі журналістики є стандарти: переповідати достовірно, зберігати баланс думок, не змішувати факти з коментарями. У росії ж структури, що називають себе «медіа», не дотримуються навіть елементарних правил. Ті, хто намагалися працювати професійно, цінували свободу слова, зараз перебувають або у вигнанні, або за ґратами, або замовкли під тиском. Таких влада рф вважає «екстремістами», «іноагентами» чи «диверсантами…»
В умовах, коли кремлівські канали створюють ілюзорну «реальність», а не відображають факти, російське інформаційне середовище слугує лише інструментом маніпуляцій.
«На провідних кремлівських каналах відірвана від реальності картина: там можуть місяцями приховувати масштаби забруднення узбережжя Краснодарського краю, але щоденно залякувати «масштабами морального занепаду» Європи. Замість новин у рф державна пропаганда, інформаційні вкиди, провокації; замість засобів масової комунікації – додаткові інструменти репресивного режиму», — наголосила експертка КРЦ.
Ольга Волянюк акцентувала, що росія веде не лише відкриту війну, а й інформаційну — з прицілом на деморалізацію українців, руйнування професійної журналістики та створення тиску зсередини.
«Поширення фейків — це впевнений шлях до самознищення. Всередині росії Кремль зруйнував журналістику і тепер переходить до тотального блокування інтернету. Назовні ж держава-агресор намагається максимально нав’язати власний досвід «роботи з медіа». Ще у 2014-у одними з перших об’єктів захоплення росіян стали саме українські медіа – і в Криму, і на сході. З 2022-го наші телевежі та ретранслятори під ракетними ударами. Ворог добре розуміє ціну контролю над інформаційним полем», — зазначила Волянюк.
Особливо небезпечними є ті джерела, які маскуються під українські, але ведуть свою діяльність в інтересах агресора. Це ускладнює розпізнавання фейків та підриває довіру до реальної інформації.
«Але ще задовго до вторгнення агресор покладався в Україні на широку мережу «паразитів інформаційного поля» – таким терміном сучасні науковці описують псевдожурналістів і квазімедіа, які маскуються під «своїх», але діють в інтересах ворога, поступово руйнують незалежну та професійну журналістику зсередини. Сьогодні це анонімні телеграм-канали, універсальні ютуб-блогери, емоційні коментатори у соцмережах – усе, що звучить провокаційно та кличе нас до негайної дії. Стати частиною чужого сценарію дуже легко. Навіть мінімальна підтримка ворожого, замаскованого, неперевіреного контенту – вбодобайка, коментар чи репост – будь-який різкий рух одного з нас є руйнівним для всієї нашої спільноти», — зазначила Ольга Волянюк.
Як наголошує експертка, сьогодні боротьба за правду відбувається на цифровому фронті. Росія використовує будь-які платформи — від соцмереж до мобільних застосунків, як майданчики для поширення фейків.
«Агресор діє за принципом «цифрової колонізації», тому наш улюблений музичний додаток, ШІ-асистент, онлайн-гра – будь-яка популярна платформа може бути «інфікована» російськими фейками і наративами. Тож де б ми не були кожне нове повідомлення споживаємо та оцінюємо у стані спокою. Аналізуємо факти, відокремлюємо емоції, бачимо наміри, запитуємо себе: що намагався досягти автор цим меседжем? Навіть якщо чергове відео жорстокості окупанта шокує – воно не завжди лише для нас: щоб залякати, пригнітити, зламати.
Це також «свідчення», відчайдушна спроба агресора зміцнити кругову поруку серед своїх, адже моральний дух всередині російської армії падає. Важливо розпізнавати інші виміри кожного повідомлення», — підкреслила Ольга Волянюк.
На її думку, важливо не лише ігнорувати російські фейки, а й активно їх викривати — це теж складова нашої оборони.
«Викриття фейків – ще один крок до нашої перемоги. Самої лише недовіри до російських каналів пропаганди сьогодні вже замало. Велика частина погроз, дезінформації, залякувань, які продукує режим екстремального насильства рф, спрямована на нашу зневіру. Російські пропагандисти з центральних каналів не соромляться погрожувати навіть світовим лідерам. «Превратить США в радиоактивный пепел» – теза з березня 2014-го на фоні злочинного референдуму в Криму – не випадкова емоція російського журналіста, а прицільна інформаційна атака посіпаки диктатора», — зазначила Волянюк.
Щоб протидіяти цьому, важливо не тільки уникати поширення дезінформації, а й навчитися критично мислити й аналізувати інформацію — навіть коли вона викликає сильні емоції.
«Мислити критично – це не лише навик професійної журналістики, це вияв громадянської відповідальності кожного з нас», — резюмувала експертка КРЦ.