144 роки тому, 17 (29) травня 1881 року, в Бахчисараї народився Джелял Меїнов — актор, театральний режисер, публіцист, перекладач, викладач, один із фундаторів кримськотатарського театру.
Він став першим головним режисером Кримськотатарського державного драматичного театру, поставив низку вистав, зокрема «Чому бути — того не минути» Сулеймана Озенбашли, «Лікар з примусу» Мольєра, «Скупий лицар» Пушкіна. З 1927 року очолював Спілку кримськотатарських письменників. Джелял закінчив Санкт-Петербурзький університет, викладав у Бахчисараї, писав статті, театральні рецензії та поезії гумористичного жанру.
Джелял Меїнов був делегатом Першого Курултаю кримськотатарського народу. Його діяльність — приклад служіння культурі, мові й народові, попри репресії та заслання. У 1928 році був заарештований за звинуваченням у «націоналізмі» та відправлений на Соловки. Удруге репресований у 1938 році. Він загинув у таборах Середньої Азії.
Ім’я Джеляла Меїнова посідає особливе місце в історії кримськотатарської культури та громадського життя — як символ її становлення, гідності та незламності.