«Найбільша хвиля перейменувань географічних назв в Криму розпочалась після депортації кримських татар у 1944 році» – Барієв

27 Травня, 2025

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв’ю «Суспільне Крим» розповів детальніше про те, як росія у різні часи перейменовувала географічні назви в Криму.

Перші перейменування у Криму розпочались ще у XVIII столітті, під час завоювання Кримського ханства. Тоді Російська імперія змінила назви великих міст: Акʼяр став Севастополем. Кєзлєв перейменували в Євпаторію. Кефе або Кафа стали Феодосією. А от найбільша хвиля перейменувань розпочалась після депортації кримських татар у 1944 році.

«Це в першу чергу повʼязано з тим, щоб зробити все в Криму так, щоб не нагадувало про корінний кримськотатарський народ. Коли ми говоримо про історичну назву, автентичну, то це повʼязано з якоюсь легендою чи приказкою. Коктебель — це така верхня голуба країна. І це повʼязано з тим, що дійсно Карадаг, коли починає темніти, настають сутінки — ми бачимо синій фон», — пояснив він.

Барієв додав, що після депортації на півострів переселили росіян. А разом із ними і змінювали топоніми.

«Ці люди, які приїжджали, надавали назви населеним пунктам відповідно до тих, звідки вони самі прибули. Тому в Криму з’явилися назви на кшталт Орловка. Крім того, тоді намагались надавати назви на честь представників Збройних Сил СРСР, які, наприклад, загинули в Криму, або на честь героїв Радянського Союзу у Другій світовій війні», — зазначив експерт.

Повертати історичні назви у Криму почали вже за незалежної України.

«На той час я очолював Кримськотатарський Молодіжний Центр. Ми ініціювали процес повернення назв. Але не було політичної волі. А за українським законодавством — треба було рішення місцевої громади. А громада тоді — це переважно переселенці. І, звісно, їм було вигідно зберігати назви, які вони привезли», — зазначив Голова Правління КРЦ.

Тоді молодь Криму самостійно повернула з десяток історичних назв.

«Один із географів запропонував: а чому б не зробити так, щоб біля діючої таблички з назвою — розмістити історичну довідку? Наприклад, на табличці “Дачне” — і поряд історична назва. Ми вирізали таблички, використовували друкарську фарбу. І напередодні 18 травня 1997 року провели таку акцію. Найактивнішими були в Судакському районі», — каже Барієв.