У п’ятницю, 16 травня 2025 року, у музеї «Родовід» Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відбувся захід, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Зі вступним словом до присутніх звернувся ректор ТНУ Валерій Бортняк. Крім цього, у заході взяли участь Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв та член Меджлісу кримськотатарського народу Різа Шевкієв.
У своєму зверненні Ескендер Барієв нагадав про трагічні події 18 травня 1944 року — коли радянська влада здійснила примусове виселення кримськотатарського народу до Середньої Азії, Сибіру та на Урал. Було депортовано 238 500 осіб, майже половина з яких загинула в перші роки внаслідок голоду, епідемій та репресій.
Експерт наголосив на довготривалому замовчуванні трагедії: майже пів століття назва «кримські татари» була фактично вилучена з правового і наукового обігу, а сам народ — із офіційної історії СРСР.
Лише у 1989 році депортацію визнали злочином. Згодом депортацію кримськотатарського народу визнали актом геноциду 7 країн: Україна, Литва, Латвія, Канада, Польща, Чехія та Естонія.
«Визнання світовою спільнотою факту геноциду кримськотатарського народу відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, свідчить не лише про відновлення історичної справедливості, а й служитиме засудженням переслідування кримськотатарського народу сьогодні та недопущенням у майбутньому вчинення подібних дій щодо кримських татар та будь-якого іншого народу», – пояснив він.
Ескендер Барієв також зосередив увагу на нинішній ситуації: з 2014 року, після окупації Криму рф, кримські татари знову стали мішенню для переслідувань — від обшуків і арештів до депортацій та примусової мобілізації. Повномасштабне вторгнення 2022 року лише загострило ці репресії.
У своєму виступі він окреслив ключові кроки для подолання наслідків геноциду:
- сприяння кримінальному розслідуванню української влади з боку міжнародної спільноти, установ та структур ООН, Міжнародного кримінального суду, правозахисних структур, історичних інститутів, представницьких та громадських структур кримськотатарського народу та інших корінних народів світу;
- закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу;
- реалізація права на самовизначення через національно-територіальну автономію кримськотатарського народу в складі України;
- відновлення культурного простору і топонімів Криму як елементу деколонізації;
- проведення ґрунтовних наукових досліджень щодо наслідків депортації кримськотатарського народу;
- активна робота з парламентами країн-учасниць Кримської платформи щодо визнання геноциду.
Експерт закінчив свій виступ презентацією інформаційно-візуальних матеріалів Кримськотатарського Ресурсного Центру — документальних фільмів, інфографіки, плакатів і тестових матеріалів, що можуть використовуватись у навчальних закладах для збереження історичної памʼяті.
Нагадаємо, що Кримськотатарський Ресурсний Центр уже декілька років співпрацює із Таврійським національним університетом. Студенти ТНУ активно беруть участь у заходах КРЦ та допомагають наближати нашу перемогу. Щиро раді нашій тривалій співпраці!