14 травня 2025 року, напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв провів онлайн-лекцію «День пам’яті жертв геноциду: не засудили вчора, повторюється сьогодні» для учнів та педагогів-наставників закладів загальної, середньої, позашкільної освіти Донецької області.
У заході взяли участь понад 225 здобувачів освіти та педагогів із різних громад Донецької області — Вугледарської, Добропільської, Краматорської, Черкаської та інших. Серед учасників були також вихованці відділення історії комунального позашкільного навчального закладу «Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді».
Під час зустрічі Ескендер Барієв нагадав про трагедію 18 травня 1944 року, коли радянська влада здійснила масову депортацію кримських татар до Середньої Азії, Сибіру та на Урал. Всього було виселено 238 500 осіб, майже половина з яких (46,2%) загинула у перші роки заслання.
Спікер розповів про подальшу політику знищення кримськотатарської культурної спадщини, ліквідацію національно-територіальної автономії, перейменування топонімів та майже півстолітнє вилучення кримських татар з історії СРСР.
«Загалом майже 50 років етнонім «кримські татари» було вилучено з правового та наукового використання, а кримськотатарський народ взагалі був вилучений зі списку народів СРСР», – пояснив він.
Експерт підкреслив, що лише у 1989 році депортація була визнана злочином, а офіційне визнання її як геноциду в Україні відбулося у 2015 році. Надалі це рішення підтримали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Чехії та Естонії.
Ескендер Барієв також звернув увагу на ситуацію після окупації Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення росії у 2022 році — кримські татари знову зазнають переслідувань, депортацій та примусової мобілізації.
Особливу увагу спікер приділив рекомендаціям для подолання наслідків геноциду та запобігання подібним злочинам у майбутньому:
– Сприяння відповідному кримінальному розслідуванню української влади з боку міжнародної спільноти, установ та структур ООН, Міжнародного кримінального суду, правозахисних структур, історичних інститутів, представницьких та громадських структур кримськотатарського народу та інших корінних народів світу.
– Закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу урядом України як важливого кроку у подоланні наслідків геноциду кримськотатарського народу.
– Реалізація права на самовизначення корінного народу України, а його формою в унітарній українській державі може бути лише національно-територіальна автономія кримськотатарського народу.
– Відновлення топонімії та всього культурного простору Криму як важливий етап не лише для відновлення історичної справедливості в Україні, а й для деколонізації народів росії.
– Проведення наукових досліджень щодо депортації, її наслідків на соціально-психологічний стан кримськотатарського народу, на збереження його ідентичності, культури та мови, щодо ролі національних органів самоорганізації у подоланні наслідків депортації як на українському, так і на міжнародному рівні.
– Проведення досліджень про вплив визнання депортації геноцидом на консолідацію кримськотатарського народу та українців, на зіставлення злочинів проти людяності різних епох, на процеси до досягнення перемоги над ворогом та деокупації і реінтеграції Криму.
– Активізація роботи з парламентами країн-учасниць Кримської платформи щодо офіційного визнання геноциду кримськотатарського народу, оскільки деокупація та реінтеграція Криму неможлива без засудження злочину проти людяності.
Наприкінці зустрічі учасникам були представлені інформаційно-візуальні матеріали Кримськотатарського Ресурсного Центру — відео, фільми, тести, інфографіки, плакати, які можна використовувати в освітньому процесі для вшанування пам’яті жертв геноциду.
Онлайн-зустріч стала важливим кроком у збереженні пам’яті про трагічні події 1944 року, сприянні визнанню геноциду кримськотатарського народу на міжнародному рівні та формуванні правової, історичної й моральної відповідальності у молодого покоління.
Організатори: Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Кримськотатарський Ресурсний Центр.