У вівторок, 13 травня, в Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарський Ресурсний Центр провів пресконференцію, присвячену 81-им роковинам геноциду кримськотатарського народу.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу;
Денис Чистіков – Заступник Постійного представника Президента України в АР Крим;
Віктор Коврей – начальник Відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
«У травні 2025 року ми вшановуємо 81-ші роковини геноциду кримськотатарського народу — злочину, який забрав життя, домівки та Батьківщину у цілого народу. Це не лише день скорботи, а й нагадування про важливість засудження цього злочину на міжнародному рівні та недопущення його повторення у майбутньому», – зазначила Тетяна Савчук.
Рефат Чубаров у своєму виступі наголосив, що депортація 1944 року не залишилася в минулому — вона триває і сьогодні у вигляді систематичних порушень прав кримських татар в умовах російської окупації. Він акцентував на важливості постійної уваги до цієї теми. Тому Чубаров розповів про заходи, присвячені вшануванню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, які заплановані як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Крім того, Голова Меджлісу звернувся до жителів окупованого Криму з проханням вшановувати жертв депортації, попри тиск окупаційної влади.
«Прошу здійснювати заходи з ушанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу поза межами тих дій, які організовує окупаційна адміністрація. І як щороку, — ці способи вшанування є відомими: коли люди самостійно, в моменти, коли немає представників окупаційної влади та їхньої символіки, відвідують місця пам’яті — пам’ятники, меморіальні камені, встановлені на честь жертв геноциду кримськотатарського народу», — пояснив він.
Віктор Коврей, у свою чергу, наголосив на важливості збереження пам’яті про трагедію кримськотатарського народу саме в українському національному контексті, адже ця історія є невід’ємною частиною нашої спільної боротьби за свободу, гідність і право на правду.
«Корінний народ, як один із вагомих складників української політичної нації, не має права бути забутим і про нього постійно треба наголошувати», — підкреслив він.
Окремо він згадав про важливість меморіалізації: уже створено місця для вшанування, а 21 травня буде відкритий ще один об’єкт, де зможуть зібратися кримські татари та представники національних меншин.
Денис Чистіков розповів, як саме в Україні вшановуватимуть День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу цього року та які заходи плануються.
«Представництво щороку проводить і готує заходи до вшанування цього дня, адже це — день, коли ми маємо чітко показати російській федерації: її злочини не будуть забуті. Усі репресивні практики, які застосовуються проти кримськотатарського народу, фіксуються й документуються», — наголосив Чистіков.
За його словами, ще з початку року був сформований і погоджений план заходів, який реалізується за участі Представництва, Меджлісу кримськотатарського народу та громадських організацій. Такий підхід дозволяє зробити кампанію не лише системною й масштабною, а й сформулювати єдину позицію, що звучить як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Під час свого виступу Ескендер Барієв наголосив на надзвичайній важливості роботи на міжнародному рівні задля того, щоб депортацію кримськотатарського народу 1944 року офіційно визнавали актом геноциду. Він підкреслив, що таке визнання має не лише історичне, а й потужне політичне і правове значення у боротьбі з російською дезінформацією та в умовах триваючої інформаційної війни проти України.
«Відсутність належного засудження цих злочинів міжнародною спільнотою у минулому сприяла формуванню почуття безкарності у російської влади. Це, у свою чергу, призвело до нових страшних злочинів — окупації Криму в 2014 році та повномасштабної агресії проти України в 2022-му», — зазначив Барієв.
Він нагадав, що депортацію 1944 року вже визнали актом геноциду сім країн: Україна, Латвія, Литва, Канада, Польща, Чехія та Естонія. У цьому контексті експерт закликав парламенти країн-учасниць Кримської платформи долучитися до процесу визнання геноциду кримськотатарського народу, адже деокупація та реінтеграція Криму неможливі без правового засудження цього злочину проти людяності.
Барієв також акцентував, що закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу урядом України є важливим кроком у подоланні наслідків геноциду, спричиненого депортацією. За його словами, повноцінне відновлення прав корінного кримськотатарського народу та забезпечення сталого розвитку Криму неможливе без реалізації права на самовизначення, формою якого в унітарній українській державі може бути національно-територіальна автономія кримськотатарського народу.
Тетяна Савчук презентувала візуально-інформаційну продукцію, яку Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував до 81-х роковин геноциду в межах кампанії #LIBERATECRIMEA: тест, інфографіку, плакати, відео та рілси.
«Ці матеріали доступні українською, англійською, турецькою та арабською мовами — і ми закликаємо всіх поширювати їх у своїй роботі, медіа, освітніх ініціативах та міжнародних контактах», – додала вона.
Під час заходу усі присутні мали змогу поставити запитання спікерам і висловити власні думки. Зокрема, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін вкотре наголосив на важливості закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу України.
«Якраз рік тому, 17 травня, було схвалено розпорядження Кабінету Міністрів України щодо вшанування роковин геноциду кримськотатарського народу. У ньому містилася норма про легалізацію Меджлісу. Цей пункт мав бути виконаний ще торік. Дуже сподіваюся, що 19 травня ми зможемо поставити крапку в цьому питанні», — зазначив Бабін.
У свою чергу, експерт КРЦ Євген Хлобистов акцентував на глибинному історичному корінні сучасних подій у Криму:
«Те, що ми сьогодні бачимо в Криму, має коріння в 1944 році, а можливо — й у ще давніших подіях. Той Крим, яким він став після років окупації, — це наслідок нашого недостатнього усвідомлення власної історії, брак тяглості до розуміння правди минулого. Але це й наш дороговказ на майбутнє. Ми сьогодні багато робимо для того, щоб не лише пам’ять про цю трагічну дату, а й загалом історія, сучасність, економіка та майбутнє Криму стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, наукових досліджень і освітньої діяльності», — підкреслив Хлобистов.
