68 років тому, 28 квітня 1956 року радянська влада скасувала адміністративний нагляд за кримськими татарами, яких у 1944 році насильно депортували з Криму. Цей указ формально скасовував режим спецпоселень, у яких народ понад десятиліття жив без права пересування, під постійним контролем НКВС і в умовах примусової праці.
Попри це, кримським татарам не повернули конфісковане майно і не дозволили повернутися до рідного Криму. Ба більше, в грудні того ж року українська радянська влада окремою постановою підтвердила, що повернення на батьківщину є «неприпустимим».
Саме після цих подій почав зароджуватись національний рух кримських татар. У другій половині 1950-х тисячі людей підписували звернення до влади з вимогами повернення, політичної реабілітації та визнання їхніх прав.
Лише у 1989 році кримським татарам офіційно дозволили повернутись до Криму. Скасування нагляду в 1956 році стало важливою, але не остаточно визвольною подією — це був початок довгого шляху боротьби за право жити на рідній землі.