27 березня в Москві має відбутися касаційний суд у справі кримського політвʼязня, журналіста та громадського активіста Сергія Цигіпи, якого російські силовики викрали у 2020 році та засудили за сфабрикованими звинуваченнями. Олена Цигіпа поділилася з Кримськотатарським Ресурсним Центром своїми очікуваннями щодо касаційного суду й розповіла про активну діяльність, яка сприяє звільненню Сергія, про умови його утримання та його мрії.
«Ми розуміємо, з ким маємо справу. З державою, в якій зневажають Женевські конвенції, згідно з якими російські військові та працівники ФСБ не мають права викрадати українських цивільних громадян з рідних домівок, власних автівок, вулиць та під час евакуації з тимчасово окупованих територій. Росія ігнорує міжнародне гуманітарне право, закриваючи очі на катування у СІЗО, колоніях і буцегарнях наших громадян, змушуючи їх обмовляти себе», — заявила Олена Цигіпа.
Сергій Цигіпа, який перебуває в колонії суворого режиму №3 у Рязанській області, зазнає систематичного тиску через свою незламну позицію та відмову отримувати російський паспорт. Його неодноразово відправляли в карцер за надумані порушення. Крім того, він має серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема пухлину, яка досі не була належним чином обстежена.
«На нього постійно тиснуть. Вимагають, щоб він взяв російський паспорт і громадянство, змушують працювати. Сергій відмовляється, адже навіть за їхніми законами має право цього не робити (він четвертий рік офіційно на пенсії). Використання праці іноземних громадян є неприпустимим, і подібні прецеденти мали місце лише в Німеччині за часів Гітлера, коли громадян колишнього СРСР насильно вивозили і змушували працювати на фашистську Німеччину», — зазначила Олена Цигіпа.
За словами Олени, у минулому році Сергій мав серйозні проблеми зі здоров’ям, які наразі перейшли на другий план.
«В минулому році він скаржився не лише на пухлину, а і на те що загострилися хронічні захворювання, які він мав до полону. По прибуттю в колонію, коли він був в карантині його обстежив лікар, виписав рецепт, мені вдалося організувати передачу ліків. Зараз, в порівнянні з тим, де він і що з ним відбувається, це відійшло на другий план», – розповіла дружина політвʼязня.
Олена Цигіпа наголошує, що без підтримки правозахисних організацій знайти адвоката було б вкрай складно, адже доступ до політв’язнів у росії обмежений.
«Мені допомогли правозахисні організації знайти адвоката в Рязанській області, який двічі відвідав Сергія в колонії та склав протокол опитування. Так в мене з’явився перший офіційний документ про те, що він в колонії суворого режиму №3 м. Скопин, Рязанської області. До цього в мене не було жодного документа про це. За законом адміністрація колонії мала повідомити родину, що він прибув у місце відбування покарання, згідно вироку суду. Таким чином ми бачимо, що в Росії закон порушується на всіх рівнях. Стосовно адвоката — я пролангувала угоду і під час касації він буде з Сергієм в Москві», – наголосила Олена Цигіпа.
Олена Цигіпа знаходить підтримку серед інших жінок, чиї рідні перебувають у російському полоні. Вона бере участь у психологічних заходах, що допомагають їй долати труднощі та зберігати сили для боротьби за звільнення Сергія.
«На щастя, в мене в Києві за три роки з’явилися подруги, які так само чекають своїх чоловіків, синів, братів, батьків із російської неволі, і ми підтримуємо одна одну. Ніхто не зрозуміє мене так, як вони… Я відвідувала сесії з психологом, психологічний ретрит у Карпатах влітку разом із членкинями ГО «Цивільні в полоні». Також брала участь в арт-терапії та триденному ресурсному відпочинку завдяки чудовій команді Платформи «Бути» яка є провідником у досвіді проживання втрати. Завдяки Офісу Омбудсмена України я була учасницею ретриту під Києвом у «Українському селі», де три дні з нами працювали чудові психологи».
Попри всі труднощі, пані Олена не здається та використовує кожну можливість, щоб розповісти світові про Сергія та інших цивільних заручників, яких утримує росія. Вона вже провела адвокаційні тури до ОБСЄ, ПАРЄ, Міжнародного комітету Червоного Хреста та Бундестагу.
У результаті на рахунку в Олени Цигіпи вже пʼять адвокаційних турів:
• Варшава — участь в івенті та виступ на Конференції ОБСЄ.
• Освенцім — відвідування концентраційного табору Аушвіц-Біркенау, участь у пресконференції з представниками ЗМІ.
• Мілан — участь у пресконференції з журналістами Італії.
• Франкфурт — IGFM, пресконференція з журналістами Німеччини.
• Страсбург — ПАРЄ, зустрічі з представниками країн Європи, участь у мирній акції, два івенти.
• Берлін — Бундестаг та проведення мирної акції на підтримку прав і свобод цивільних заручників України.
• Гамбург — разом із волонтерами Vilni_de_ua участь у мирній акції на підтримку прав і свобод цивільних заручників України, участь у щотижневій мовчазній акції на підтримку України.
• Женева — офіс МКЧХ, участь у мирній акції, зустріч із Мар’яною Кацаровою (журналісткою, правозахисницею, експерткою з прав людини), зустріч із представниками Робочої групи ООН з насильницьких зникнень.
• Рим — зустріч із представниками італійського МКЧХ, керівником української діаспори Олесем Городецьким, участь у мирній акції та ході, присвяченій третій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
• Ватикан — зустріч із Послом України при Ватикані Андрієм Ярошем, зустріч із кардиналом Маттео Дзуппі.
«У своїх листах Сергій пише про мрію, щоб ми відвідали Париж, посиділи за столиком маленької французької кав’ярні поряд з Ейфелевою вежею… Я теж мрію і наближаю цю мрію. Під час арт-терапії я намалювала картину, де ми з Сергієм у Парижі, поряд з Ейфелевою вежею», — ділиться дружина політвʼязня.
Нагадаємо, що журналіста Сергія Цигіпу викрали 12 березня, коли він прямував до Таврійська, щоб передати тещі ліки, відтоді зв’язок з ним припинився. Тільки у жовтні стало відомо, що він утримується у СІЗО №1 Акмєсджіта (Сімферополя), а пізніше його перевели до нового СІЗО у Акмєсджіті (Сімферополі).
Зазначимо, що звинувачення у цій «справі» ґрунтуються на свідченнях «прихованих свідків» та висновку так званих експертів, які активно співпрацюють із російськими силовиками. Розгляд справи відбувався з грубим порушенням норм міжнародного права.
6 жовтня, Верховний «суд» Криму оголосив вирок політв’язню Сергію Цигіпі та засудив його до 13 років позбавлення волі.