«Доля 24 викрадених людей в окупованому Криму досі залишається невідомою» – Людмила Коротких

3 Березня, 2025

У лютому та березні 2014 року росія не визнавала своєї участі в захопленні Криму та діяла через парамілітарні утворення, такі як «самооборона Криму». Саме ця структура займалася викраденням українських активістів, розповіла в інтерв’ю Радіо Крим.Реалії юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких.

«Так був викрадений, а потім убитий Решат Аметов, який вийшов на одиночний пікет до Радміну. У полоні опинилися координатори кримського Євромайдану Андрій Щекун і Анатолій Ковальський», – зазначила вона.

За її словами, з початку окупації доля 24 викрадених людей досі залишається невідомою.

Людмила підкреслила, що росія застосувала весь свій силовий апарат для боротьби зі спротивом, однак не очікувала, що протести виявляться настільки масовими. До 16 березня 2014 року, коли було проведено так званий «референдум», на півострові продовжувалися проукраїнські мітинги.

Щоб заблокувати інформацію про події в Криму, окупаційна влада почала тиск на незалежні медіа.

«З території півострова були витіснені медіа. Кримськотатарський телеканал ATR не отримав ліцензію, йому не дозволили продовжити мовлення. Закрили й інші медіа, зокрема Чорноморську телерадіокомпанію», – розповіла Коротких.

Після встановлення контролю над Кримом почалися масштабні репресії проти незгодних із російською окупацією.

«387 осіб зазнали кримінального переслідування, з них 238 – представники кримськотатарського народу. Однією з перших справ була “Справа 26 лютого”, коли учасників мітингу судили за їхню громадянську позицію», – наголосила правозахисниця.

Згодом почали з’являтися «справи Хізб ут-Тахрір», звинувачення в шпигунстві та організації диверсій. З 2018 року фігурантів політичних справ стали звинувачувати одразу за кількома статтями. А у 2021-му окупаційна влада почала фабрикувати справи щодо нібито участі у «незаконних збройних формуваннях», зокрема в батальйоні імені Номана Челебіджихана.

«Ми знаємо випадки, коли адвокатів позбавляють ліцензій, щоб вони не могли захищати незаконно переслідуваних. Також фіксуємо адміністративне переслідування активістів, які приходять під суди підтримати політв’язнів», – зазначила Коротких.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну окупаційна влада ще більше посилила репресії.

«Людей почали переслідувати за дискредитацію Збройних сил рф, а також за нібито фінансування української армії», – розповіла правозахисниця.

Перед пам’ятними датами кримськотатарським і проукраїнським активістам вручають попередження про недопущення екстремістської діяльності, щоб залякати їх і не допустити акцій протесту.