У п’ятницю, 28 лютого, в Українському Державному Університеті імені Михайла Драгоманова у Києві відбувся круглий стіл на тему «Спротив Криму у контексті визвольної війни в Україні», присвячений 11 річниці спротиву окупації півострова.
З вітальними словами розпочали захід Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, Директор Навчально-наукового центру «Інститут соціально-правових і політичних досліджень імені Олександра Яременка», д.політ.н., професор Костянтин Захаренко, д. філософ. н., Декан факультету соціальних і гуманітарних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Світлана Кузьміна.
«Ми відзначаємо 11-річницю спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Акʼяра). Це вже ціле покоління, і ми маємо не лише згадувати ці події, а й робити висновки. Як аналізувати динаміку? Які реальні кроки здійснювати далі? На жаль, ці питання досі залишаються без належної уваги», – вважає Ескендер Барієв.
Голова Правління КРЦ підкреслив, що всі процеси деокупації мають базуватися на експертних дослідженнях, аналітиці та рекомендаціях. Важливо залучати справжніх науковців і молодих фахівців— аналітиків, аспірантів, студентів, які вже зараз повинні замислюватися: що робити далі? Що буде, якщо окупація затягнеться ще на 10 років?
«Ми є свідками того, як демократичні країни, що раніше надавали гарантії Україні, сьогодні починають піддавати їх сумніву. Це виклик для всіх нас, і тому міжнародна спільнота має посилити свою роль у підтримці боротьби України та кримськотатарського народу за справедливість», – додав він.
Директор Навчально-наукового центру «Інститут соціально-правових і політичних досліджень імені Олександра Яременка», д.політ.н., професор Костянтин Захаренко підкреслив важливість теми Криму у контексті визвольної війни, зазначивши, що вона не повинна зникати з міжнародної уваги, а має залишатися на порядку денному світової спільноти.
«З Криму почалося — Кримом і завершиться. Наше завдання — забезпечити, щоб ця проблема постійно звучала на глобальній арені, а наша мета — звільнення всіх територій України. Ми маємо чітко рухатися до цієї мети, розуміючи, що вона обов’язково буде досягнута. Незважаючи на змінну політичну ситуацію та потік новин, наше завдання — розробити ефективні механізми і використовувати всі можливості для руху вперед», — підсумував Костянтин Захаренко.
Докторка філософських наук, декан факультету соціальних і гуманітарних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Світлана Кузьміна підкреслила важливість єднання науковців та освітян у боротьбі за повернення тимчасово окупованих територій, зокрема Криму.
«Спільнота нашого університету глибоко усвідомлює необхідність єднання для того, щоб повернути Крим не лише територіально, але й ментально. Ми маємо забезпечити, щоб Крим був у свідомості українців, і науковці, освітяни та університети можуть значною мірою сприяти цьому. Ми можемо повертати те, що ми любимо, а любимо те, що ми знаємо. На жаль, зараз знання про Крим в Україні є поверхневими, і дуже важливо, щоб українці усвідомили, що саме діяльність Кримськотатарського Ресурсного Центру та кримських татар допомагає Україні почуватися єдиною політичною нацією», — зазначила Світлана Кузьміна.
У межах роботи круглого столу мали змогу виступити науковці, освітяни, правозахисники, державні службовці, журналісти, громадські діячі та інші зацікавлені особи.
Зокрема, до обговорення питань, пов’язаних з Кримом долучилися Головний редактор «Україна Арабською» Мохамад Фараджалах, к. політ. н., провідний науковий співробітник відділу суспільних процесів Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Михайлова, к. пед. н., доцент факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського УДУ імені Михайла Драгоманова Руслана Лоцман, к. іст. н., старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України Людмила Мазука, доцент кафедри політичних наук УДУ імені Михайла Драгоманова, к. політ. н. Ольга Волянюк, к. іст. н., науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України Олексій Ляшенко, менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук та інші.
Учасники дискусії обговорили питання, пов’язані безпосередньо із окупацією Криму, мітингом 26 лютого 2014 року, порушеннями прав людини на півострові та наголосили, що дуже важливо уже зараз аналізувати наш попередній досвід і готуватися до реінтеграції Криму. Зокрема, прозвучали доповіді на такі теми:
- Спротив Криму у контексті близькосхідних подій;
- Окупаційні інтернет-ЗМІ як джерело відомостей про протестні настрої в Криму;
- Пісенна Культура українського Криму в сучасному світовому просторі;
- Крим у когнітивному спротиві російським постколоніальним політикам знання: що можуть зробити українські університети;
- Роль кримськотатарського народу у просуванні інтересів України у світі під час визвольної війни;
- Чинники визначення статусу Криму після деокупації півострова.
Менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук під час свого виступу розповіла про роль інформаційного спротиву в деокупації Криму на прикладі інформаційної кампанії #LIBERATECRIMEA.
«Важливо розуміти, що інформаційний спротив у війні — це не лише дезінформація супротивника, але й розповсюдження правдивої інформації і активна боротьба за думку громадськості та світової спільноти. Міжнародна інформаційна кампанія #LIBERATECRIMEA є один із прикладів успішного інформаційного спротиву», – зазначила вона.
Савчук продемонструвала присутнім продукти та активності, які реалізовуються в межах інформаційної кампанії #LIBERATECRIMEA: тести, інфографіки, плакати, відео, рілси, пресконференції, концерти, виставки, бордові кампанії тощо.
«Така кампанія є досить ефективною, що можна підтвердити цифрами. За весь час вона охопила понад 55мільйонів осіб. Саме стільки людей дізналося більше про Крим та долучилося до його деокупації. А наші візуальні та інформаційні матеріали використовуються на різних заходах в Україні та закордоном», – резюмувала вона.
Підсумком круглого столу стане збірник тез. Електронний варіант наукових тез на вільну тему можна надіслати до 17 березня. Деталі можна знайти в інформаційному листі.