21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Цей день був започаткований рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у листопаді 1999 року і відзначається з 2000 року з метою захисту мовного та культурного різноманіття.
З початком окупації Криму росією ситуація на півострові у сферах діяльності ЮНЕСКО (освіта, наука, культура, інформація, свобода ЗМІ та ін.) перебуває у критичному стані. Кримськотатарський Ресурсний Центр на постійній основі фіксує порушення у цих сферах. Так, репресій зазнають як українська мова, так і кримськотатарська.
За даними так званого «міністерства освіти» окупаційної адміністрації, у 2023/2024 навчальному році українську мову вивчають лише 249 учнів – це 0,015% від загальної кількості школярів півострова. Для порівняння, у 2014 році українську мову та літературу в Криму вивчали понад 13 тисяч дітей.
Станом на 2025 рік у окупованому Криму не залишилося жодної школи, де б викладали українською мовою. Більшість класів з українською мовою викладання були ліквідовані російськими окупантами. Під тиском окупантів батьків змушують відмовлятися від навчання українською, вчителів звільняють, підручники вилучають, а будь-які спроби підтримувати українську культуру та освіту переслідуються.
При цьому окупаційна «влада» заявляє, що дітей навчають «за бажанням батьків», але фактично створюються умови, за яких вибір на користь української мови стає неможливим.
Ситуація із мовою корінного народу України теж залишає бажати кращого. Особливо, враховуючи той факт, що кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під загрозою зникнення …
Незважаючи на те, що окупаційна влада «офіційно» визнала кримськотатарську мову однією з державних, відсутні кримськотатарські версії офіційних сторінок сайтів, діловодство ведеться тільки російською мовою, забороняють використовувати рідну мову у так званих судах, зафіксовані випадки загроз звільнення працівників за те, що вони розмовляли рідною мовою, що є порушенням статей 2, 8, 15 та 17 Декларації про права корінних народів.
Окупанти щонайменше 16 разів забороняли говорити кримським політв’язням рідною кримськотатарською мовою під час «судових засідань». Таке правопорушення застосовувалося до: Ремзі Бекірова, Різи Ізетова, Раїма Айвазова, Шабана Умерова, Фархода Базарова, Руслана Сулейманова (двічі), Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Яшара Муєдінова, Сервета Газієва (тричі), Ерфана Османова, Ленура Халілова, Раїфа Февзієва. Деяких із цих політв’язнів видаляли із зали суду через використання кримськотатарської мови.
До окупації в Криму діяло 15 шкіл і 384 класи з кримськотатарською мовою навчання. Незважаючи на те, що була відкрита нова 16 школа в м. Сімферополь, пізніше окупаційна влада змінила статус шкіл. Так, згідно з даними окупаційної влади наразі залишилося 7 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, 3 – з російською та кримськотатарською мовами навчання, а 6 отримали статус «загальноосвітніх» шкіл. Із 384 класів з кримськотатарською мовою навчання залишилося 119.
Навчання кримськотатарською мовою дозволяється тільки до 9 класу і за заявою батьків. Адміністрації навчальних закладів під різними приводами створюють перешкоди в подачі таких заяв: «в Криму одна рідна мова – російська», «відсутність аудиторій», «відсутність викладацького складу», «відсутність підручників», також зафіксовані випадки грубої відмови: змушують батьків відмовлятися від навчання кримськотатарською мовою, або скорочують кількість годин на вивчення кримськотатарської мови і літератури.
У 10-річчя мов корінних народів дуже важливо, щоб у збереженні та розвитку мов корінних народів було міжсекторальне взаємодія, тобто корінних народів, держави, бізнесу та міжнародних організацій. Адже мова житиме, якщо вона буде затребувана.
Затребуваність мови, особливо серед нечисленних корінних народів, не може бути забезпечена без державної підтримки. Тут мається на увазі державна підтримка етнічних ЗМІ (радіо, газети, телебачення, підготовка контенту рідними мовами у т.ч. електронні), підтримка навчання рідною мовою та відповідно освітнього процесу з підготовкою викладачів та гідною оплатою праці.
Команда Кримськотатарського Ресурсного Центру робить все для збереження та розвитку мови корінного народу України. Наприклад, у 2019 році Кримськотатарським Ресурсним Центром було переведено на кримськотатарську мову Загальну Декларацію прав людини та розміщено на офіційному ресурсі ООН. У 2021 році була переведена Європейська Конвенція прав людини.
Таким чином КРЦ продовжує сприяти розвитку галузевої юридичної кримськотатарської мови, при цьому залучаючи кваліфікованих експертів. Наша команда прикладає усі сили для збереження рідної мови корінного народу України.
Далі – більше!