Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких в інтерв’ю «Крим.Реалії» розповіла про стан розслідувань злочинів, пов’язаних із діяльністю окупаційної адміністрації в Криму. Вона зазначила, що більшість вироків стосуються українських суддів, які перейшли на бік окупантів, депутатів місцевих рад та чиновників середнього рівня. Проте вироків щодо топчиновників, таких як Сергій Аксьонов чи Володимир Константинов, досі немає.
«Вироків саме топчиновникам ми ще не маємо. Це стосується справ Сергія Аксьонова, Володимира Константинова та інших високопосадовців. Хоча провадження відкриті, але, на жаль, ці справи не рухаються», – зазначила Людмила Коротких.
За її словами, обвинувачення за статтями, які стосуються державної зради, посягання на територіальну цілісність України, а також розкрадання державного майна, висувалися ще у 2021 році. Однак після визначення підсудності у Деснянському суді Києва більше ніяких процесуальних дій не було.
«Ще в 2021 році було визначено, що обвинувальний вирок дійсно має розглядати його, приймати чи не приймати Деснянський суд, але, на жаль, після того, як була встановлена підсудність, більше ніяких дій не було зроблено. Принаймні, ми про них не чули, і я думаю, ми б почули про це в публічному просторі. Також, переглядаючи реєстр, я не бачила, щоб в цій справі були якісь інші процесуальні дії. Тому, на жаль, ми не можемо говорити, – підкреслила Людмила Коротких.
Юристка зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення акцент правоохоронних органів змістився на новоокуповані території, де тиск суспільства був значно більшим.
«Після 24 лютого 2022 року правоохоронні органи більше сфокусувалися на справах, що стосуються новоокупованих територій. Щодо Криму основну увагу зосередили на суддях, правоохоронцях та чиновниках середнього рівня, оскільки змінилися підходи до роботи з судами. Але топчиновники, такі як Аксьонов чи Константинов, залишаються поза вироками», – пояснила юристка КРЦ.
На думку Людмили Коротких, після 2022 року стало легше працювати із судами в питаннях заочного засудження.
«До 2022 року суди обережно ставилися до процедур заочного провадження, бо ця практика нова для України. Але після повномасштабного вторгнення ставлення суспільства змінилося, і це дало поштовх правоохоронцям рухатися швидше», – розповіла юристка.
Коротких звернула увагу, що до березня 2022 року статей про колабораційну діяльність не існувало, а державну зраду доводити було складніше.
«У нас не було статті аж до березня 2022 року і лише після початку повномасштабного вторгнення цю статтю додали. Знову ж таки правоохоронці говорять, що це значно полегшило роботу, оскільки державна зрада вона має для своєї особливості доведення і було дуже складно накопичити ось цей матеріал для того, щоб висунути підозру », – підкреслила Людмила Коротких.
Юристка зазначила, що дії окупаційних чиновників, як-от організація діяльності адміністрацій чи утиски цивільного населення, можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Однак доведення таких справ вимагає системного підходу та ресурсів.
«Такі чиновники, про яких ми згадували, умовно як Аксьонов чи Константинов, їхні дії також можна кваліфікувати як воєнні злочини, оскільки вони організовують діяльність окупаційної адміністрації, їхні дії спрямовані проти цивільного населення, і це відбувається за умов воєнного стану, за умов агресії між двома країнами. Тобто це трохи різні категорії, і воєнні злочини все ж таки більше спрямовані, точніше вони дають нам можливість засуджувати і висувати підозри російським військовим та російським чиновникам, які, зрозуміло, не є громадянами України», – підсумувала Людмила Коротких.