Менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Тетяна Савчук в інтервʼю «Крим.Реалії» розповіла, що за даними КРЦ за 2017-2024 роки зафіксовано щонайменше 10 018 порушень прав людини в окупованому Криму, з яких 6 730 – щодо кримськотатарського народу.
Тетяна наголосила, що за кожною цифрою стоїть конкретна людина, яка платить таку ціну за свою громадянську позицію.
«Це (кількість порушень стосовно кримськотатарського народу) пов’язано з тим, що кримськотатарський народ – найбільш незручний народ для російської федерації в окупованому Криму. Адже ще 2014 року він чітко заявив про свою позицію, що Крим – це Україна. Зараз більшість кримських татар ведуть соціально активне життя. Вони відвідують суди, вони підтримують своїх співвітчизників. Вони висвітлюють порушення прав людини у своїх соцмережах. На жаль, за це вони платять таку ціну», – розповіла Савчук.
У Криму російські силовики затримують, заарештовують і відправляють людей за ґрати за звинуваченнями КК росії в екстремізмі, тероризмі, державній зраді та дискредитації армії. Останній пункт з’явився 2022 року цілеспрямовано для переслідування за антивоєнну позицію, зазначила Тетяна Савчук.
«Російські силовики вдосконалили схему з притягнення кримчан до відповідальності саме за «дискредитацію». Вони створюють спеціальні пабліки, Telegram-канали і шукають різні відео, порушення цієї статті, і «блогери-активісти» висвітлюють це», – пояснила менеджерка з комунікації КРЦ.
Одна з тенденцій цього року, на яку звернула увагу менеджерка з комунікацій КРЦ, – це вимоги російських силовиків не розголошувати їхні дії. Тобто публічно не заявляти ні про обшуки, ні про допити, ні про затримання. Нібито тоді буде менше проблем.
Крім цього, російські силовики все частіше стали приховувати дані тих, кого судять.
«Вони викладають відео, на якому не видно обличчя людини, не повідомляються її дані. І ми не можемо дізнатися хто це такий. Таким чином – це ще один інструмент для тиску», – зазначає Тетяна Савчук.