Доктор економічних наук, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов у своєму виступі під час сайд-івенту «Російська агресія, корінні народи та зміна клімату: кримський вимір» на COP29 в Баку детально розповів про виклики у сфері водопостачання та зміну клімату в окупованому Криму.
«Основу водного балансу Криму складають опади, які формують водність річок і наповнення водосховищ. Додатковими джерелами водопостачання є підземні води, якість і кількість яких зменшуються», – пояснив він.
Хлобистов нагадав, що до окупації Криму в 2014 році значну частину водних потреб промисловості та сільського господарства задовольняла дніпровська вода з Північно-Кримського каналу. Водночас, за його словами: «Природного стоку було достатньо для цивільних потреб і комунально-побутового споживання».
Ситуація з водними ресурсами в Криму різко погіршилася через мілітаризацію півострова.
«Розподіл наявних водних ресурсів здійснюється з урахуванням військових та воєнізованих пріоритетів. Це, разом із забудовою берегів річок і втратою водності водозбірних басейнів, призводить до зменшення водності річок, які є малими та вразливими».
Як приклад Євген Хлобистов навів річку Альма, яка минулого року залишалася без води понад 140 днів.
Серед наслідків зміни клімату він виділив періодичне зменшення річної кількості опадів, особливо у 2020–2021 роках, коли регіон переживав критичну посуху.
На думку експерта, майбутнє Криму залежить від раціонального використання водних ресурсів:
«Майбутнє Криму залежить від водозберігаючих технологій та створення масштабної програми раціонального використання водних ресурсів. Це можливо лише після повернення Криму під юрисдикцію України, закінчення війни та міжнародної підтримки».