У четвер, 21 листопада, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів сайд-івент «Російська агресія, корінні народи та зміна клімату: кримський вимір» в рамках програми українського павільйону на COP29 в Баку.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, керівник управління правових та зовнішніх справ Меджлісу кримськотатарського народу.
Ігор Крайнов – головний науковий співробітник лабораторії інженерно-технічних і військових досліджень ННЦ «ІСЕ ім. проф. М. С. Бокаріуса». Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор кафедри екології.
Борис Бабін – доктор юридичних наук, професор, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Євген Хлобистов – доктор економічних наук, професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», академік Академії економічних наук України, член Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Крима.
Людмила Коротких – юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Під час заходу експерти розповіли про:
- вплив російської окупації Криму та повномасштабної збройної агресії на зміну клімату;
- грубі порушення росією Декларації ООН про права корінних народів та Конвенції ООН про біологічне різноманіття, які негативно впливають на становище корінних народів у Криму;
- виключення Криму з міжнародних екологічних програм;
- необхідність включення відповідних питань до міжнародних документів правового та політичного виміру, зокрема, розвиток конвенційної криміналізації екоциду.
«Російський імперіалізм вже близько двох з половиною століть намагається не тільки знищити корінні народи Криму, їх природні та культурні пам’ятки, традиційне господарство, але й навмисно робить Крим мілітаризованою базою для створення військової загрози не лише в Чорноморському регіоні, а й у всій Європі», – зазначив Ескендер Барієв.
Відповідаючи на запитання, як зупинити знищення екосистеми Криму та півдня України та які необхідні дії для подолання наслідків екоциду, вчиненого окупантом та захисту прав корінних народів, Барієв зазначив, що одним із важливих міжнародних інструментів є Міжнародна Кримська Платформа, учасниками якої є понад 65 держав та міжнародних організацій. Довгостроковими напрямками якої є:
- забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
- подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації
«Для більш ефективної роботи нам необхідно інституціалізувати Міжнародну Кримську Платформу та ініціювати спільний захід у рамках СОР30», – додав він.
Під час виступу науковець Ігор Крайнов висвітлив катастрофічний вплив агресії росії проти України на довкілля, акцентуючи увагу на аерозолях вибуху, які утворюються при використанні боєприпасів. Зокрема, він зазначив:
«Аерозолі вибуху бойових речовин мають надзвичайно високу реакційну здатність, токсичність та парниковий ефект, що істотно погіршує стан земної атмосфери і змінює фізику атмосферних явищ».
Серед ключових пропозицій експерта: організація міжнародних досліджень впливу аерозолів вибуху, залучення космічних агентств та ООН до вивчення проблеми і ініціація заборони масового використання вибухових речовин у бойових діях.
Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких наголосила, що наявність корінних народів вимагає особливого підходу. Зараз ведуться широкі дискусії про відновлення в Україні, але під час цієї дискусії права корінних народів виключаються або не беруться до уваги, особливо право на самовизначення, право на землю, території та ресурси, принцип вільної, попередньої, інформованої згоди в контексті реінтеграції та післявоєнної відбудови Криму.
«Плануючи відновлення Криму, важливо пам’ятати, що забезпечення залучення корінних народів до процесу прийняття рішень та миробудування визнано ключовим фактором у боротьбі зі зміною клімату та забезпеченні досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року», – пояснила вона.
Доктор юридичних наук Борис Бабін зазначив, що навіть коли російський агресор реагує на реальні виклики у сфері клімату та екосистем, він лише імітує будь-яку діяльність, щоб зупинити або мінімізувати негативні аспекти.
«Як ми можемо знати від російських пропагандистів та заяв деяких російських чиновників, зміни клімату – це справжня мета росії, оскільки російська політика щодо морів, глобального потепління дасть рф надто великі досягнення. Наприклад, глобальне потепління в російській уяві – це взагалі інструмент глобальної дестабілізації», – пояснив він.
Доктор економічних наук Євген Хлобистов під час свого виступу зазначив, що Крим сьогодні є дуже важливою територією, вразливою для довкілля, вразливою для майбутнього людей. З характеристик вразливості є водопостачання Криму.
«Таким чином, Крим знаходиться у стані фактичного вододефіциту. Ця проблема полягає в тому, що малі річки на берегах активно забудовуються. Річка Альма наприклад минулого року була без води понад 140 днів», – додав він.
Експерт виокремив таку проблему, як мілітаризація Криму, що потребує теж великої кількості води.
«Яким чином можна компенсувати вододефіцит? Одним із таких джерел є підземні води. Крим із 2014 року активно використовує підземні водні джерела. Сьогодні, загалом якість підземних джерел значно погіршилася. Ми спостерігаємо підвищення солоності, зменшення якості води, яка потребує додаткового фільтрування для споживання й для побутових потреб. Таким чином, ми бачимо майбутнє з дуже складними обставинами, з дуже серйозними викликами не лише екологічного характеру, а й соціального», – пояснив Євген Хлобистов.
Крім цього, присутнім продемонстрували відео Кримськотатарського Ресурсного Центру, яке детальніше розповідає про те, як російська агресія вплинула на навколишнє середовище Криму та з якими наслідками нам доведеться стикатися у майбутньому.