У середу, 30 жовтня, у Києві у Домі громадянського суспільства Кримськотатарський Ресурсний Центр разом із експертами стратегічного форуму «Майбутнє Криму» провів презентацію проєктів політик експертної мережі Міжнарожної Кримської платформи для представників дипломатичного корпусу в Україні та міжнародних організацій.
У презентації взяли участь представники понад 20 посольств та міжнародних організацій, яких проінформували про:
- Регламент Експертної Мережі Міжнародної Кримської Платформи;
- Політика недискримінації та рівності;
- Політика формування та планування вартості експертних робіт;
- Політика рецензування експертних робіт;
- Політика оцінки ефективності експертних робіт;
- Політика залучення експертів.
Детальніше про кожен із цих документів розповіли:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, координатор робочої групи експертної мережі Кримської платформи «Відновлення прав корінних народів як інструмент деокупації Криму»;
Євген Хлобистов – доктор економічних наук, професор, декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», академік Академії економічних наук України, член Експертної ради КРЦ з питань охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму, координатор робочої групи «Екологія та економіка» Міжнародної експертної мережі Кримської платформи;
Ольга Волянюк – кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;
Борис Бабін – доктор юридичних наук, професор, адвокат, член правової експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Анастасія Антонюк – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач відділу політико-правового аналізу процесів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Науково-дослідного центру «Інститут сімейної та молодіжної політики імені О. Яременка» Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;
Людмила Коротких – юрист Кримськотатарського Ресурсного Центру.
«Для нас дуже важливо, щоб ці ініціативи, які виникають в Україні, і міжнародні майданчики, які Україна намагається створити були більш ефективними. Зокрема, Кримська платформа є першим міжнародним майданчиком, де разом з Україною об’єдналися інші країни задля відновлення територіальної цілісності України і деокупації Криму, тому кожна нова ініціатива чи то Формула Миру, чи План Перемоги повинні мати колегіальну позицію. А для цього необхідно, щоб Міжнародна Кримська Платформа була інституціоналізована, проводила системну роботу, мала стратегію та план дій щодо деокупації Криму та його реінтеграції. Зараз ми, від стратегічного форуму «Майбутнє Криму», хочемо презентувати політики Експертної Мережі Міжнародної Кримської Платформи для того, щоб було зрозуміліше, що такі майданчики, як Кримська платформа, матимуть результат лише тоді, коли сама Кримська платформа матиме сталий розвиток. Роль Експертної Мережі Міжнародної Кримської Платформи дуже важлива, бо якісні аналітичні матеріали необхідні для формування політики деокупації Криму не тільки для України, а й усіх країн-партнерів», – розпочав Ескендер Барієв та детальніше розповів про Регламент Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи.
Ольга Волянюк презентувала Політику рецензування експертної роботи.
«Рецензування і конструктивну критику легко сплутати з цензурою. Але ми послідовно відстоюємо саме ідею незалежного рецензування, яку підтримали фахівці на стратегічному форумі «Майбутнє Криму». Фахівці працювали з різних галузей і, мені здається, запропонували досить серйозний документ. Як редакторка сотень різних текстів, знаю, що після фактично кожного автора можна знайти багато дрібних і навіть змістовних помилок, які можуть суттєво змінити заплановану логіку роботи. Тому етап рецензування для нашої роботи є досить важливим. І як авторка я також дуже ціную, коли хтось попередньо ознайомлюється з текстами», – пояснила вона.
Анастасія Антонюк розповіла більше про Політику оцінки ефективності експертних робіт.
«Політика розкриває не лише оцінку результативності, а й впровадження цих даних, і відповідним чином здійснення. Варто звернути увагу, що одним із основних завдань цієї політики є оцінка результативності експертної роботи, і відповідно вона охоплює відображення цінності та значущості конкретного, фінального та матеріального результату діяльності експерта чи експертної групи в рамках відповідної експертної мережі», – додала вона.
Євген Хлобистов зазначив важливість Політики залучення експертів.
«Я думаю, що ми сьогодні з вами представляємо такий проєктний документ, який має на меті підвищити ефективність експертної роботи в межах Кримської платформи. І, мабуть, дуже важливим питанням є критерії та політика залучення експертів, тобто кого ми залучаємо як експертів і хто ці люди», – зазначив експерт.
Політика недискримінації та рівності була представлена юристкою КРЦ Людмилою Коротких.
«Метою цієї політики є встановлення чітких правил взаємодії як всередині Мережі, так і у її стосунках із зовнішнім світом задля того аби уникнути потенційних конфліктних ситуацій та створити здорову, робочу атмосферу. Таким чином, будь-яка особа, яка вступає у будь-яку взаємодію з Експертною Мережею, розуміє яких принципів та стандартів дотримується Мережа та які вимоги висуваються до експертів та працівників», – пояснила вона.
Юристка підкреслила, що проєкт політики з недискримінації та рівності спрямований на реалізацію міжнародних стандартів у галузі прав людини, які, власне, сприяють недискримінації та встановлюють процедури для подолання конфліктних ситуацій, що можуть виникати.
Борис Бабін зосередився на Політиці формування та планування вартості експертних робіт.
«Мушу підкреслити, що реальним результатом такої експертної роботи є експертні праці і документи. Всі міжнародні органи і структури, такі як Рада Європи чи ООН, чи ОБСЄ та інші, будують свою експертну діяльність не тільки на зустрічах і обговореннях, але й на документах, які експерт надає статутним асамблеям і секретаріатам. Це і є головним завданням експертів – надавати документи. І як ми бачимо, мало того, що вся структура Міжнародної Кримської платформи досі не інституціоналізована. Але якщо ми подивимося на реальний результат роботи експертного співтовариства Кримської платформи, то побачимо певні політичні доробки. Ми побачимо багато гарних заяв, але ми не бачимо експертних праць. Тому єдиний спосіб виправити це – обговорювати, як ми повинні організаційно та матеріально забезпечити цю діяльність», – пояснив він.
Детальніше із проектами цих політик можна ознайомитися тут.
Цей захід та ці політики були створені Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.