Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких взяла участь у шостій пленарній сесії Варшавської конференції з людського виміру.
Експертка розповіла про верховенство права, зокрема у контексті права на справедливий суд та незалежність судової системи.
«З 2014 року, коли російська федерація почала здійснювати ефективний контроль над Кримським півостровом, окупаційна влада активно переслідує і чинить тиск на корінний кримськотатарський народ і проукраїнських активістів, які не сприймають окупацію і виступають проти неї. Порушуючи статтю 64 Четвертої Женевської конвенції, російська федерація запровадила на окупованій території власне законодавство», – зазначила Людмила.
Юристка нагадала, що у своєму рішенні від 25 червня 2024 року у справі «Україна проти росії (щодо Криму)» Європейський суд з прав людини встановив, що адміністративна практика росії призвела до численних порушень прав людини в Криму. Зокрема, суд постановив, що масове застосування російського законодавства в Криму після його окупації порушує Європейську конвенцію з прав людини в інтерпретації міжнародного гуманітарного права.
«За таких умов ми не можемо говорити про верховенство права чи забезпечення права на справедливий суд для всіх громадян України. Свобода наших народів неможлива без звільнення наших територій, а для цього ми потребуємо підтримки та залучення всіх наших партнерів та міжнародної спільноти», – підкреслила вона.
Повний текст виступу
З 2014 року, коли російська федерація почала здійснювати ефективний контроль над Кримським півостровом, окупаційна влада активно переслідує і чинить тиск на корінний кримськотатарський народ і проукраїнських активістів, які не сприймають окупацію і виступають проти неї. Порушуючи статтю 64 Четвертої Женевської конвенції, російська федерація запровадила на окупованій території власне законодавство.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, за час окупації Криму 362 людини зазнали політичних переслідувань через кримінальні справи, з них 226 – представники корінного кримськотатарського народу. Крім того, на півострові існують тисячі адміністративних «справ» проти проукраїнського населення, пов’язаних з нібито порушеннями громадського порядку, організацією стихійних мітингів, дискредитацією збройних сил російської федерації.
«Провадження» у цих так званих справах пронизані порушеннями як російського процесуального законодавства, так і міжнародних стандартів. Підозрювані систематично піддаються тортурам і нелюдському поводженню. Крім того, їм відмовлено в доступі до ефективного механізму правового захисту, оскільки легітимна і незалежна судова система в Криму повністю зруйнована.
У своєму рішенні від 25 червня 2024 року у справі «Україна проти росії (щодо Криму)» Європейський суд з прав людини встановив, що адміністративна практика росії призвела до численних порушень прав людини в Криму. Зокрема, суд постановив, що масове застосування російського законодавства в Криму після його окупації порушує Європейську конвенцію з прав людини в інтерпретації міжнародного гуманітарного права. Суд також визнав триваючу незаконну практику позбавлення волі, переслідування та засудження «українських політичних в’язнів» на підставі застосування російського законодавства в Криму. Вона засудила ретроактивне застосування кримінального права і непередбачуване розширення кримінально-правових норм судами в Криму, заявивши, що ці суди не були «створені за законом».
Ці практики тепер поширилися на нові окуповані території на півдні України після 2022 року.
За таких умов ми не можемо говорити про верховенство права чи забезпечення права на справедливий суд для всіх громадян України. Свобода наших народів неможлива без звільнення наших територій, а для цього ми потребуємо підтримки та залучення всіх наших партнерів та міжнародної спільноти.