Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких взяла участьу якості панелістики у сайд-івенті «Інтеграція корінних народів в Організації Об’єднаних Націй», організований ICO (International Communities organizations) в рамках 17 сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів.
Людмила Коротких дала короткий огляд про переслідування кримськотатарського народу в окупованому Криму та про те, які міжнародні інструменти використовуються для захисту його прав.
«Кримські татари – це корінний народ України, який сформувався та традиційно проживає у Криму. У 15 – 18 століттях мав власну державу – Кримський Ханат, яка перестала існувати у 1783 році після анексії Криму Російською імперією. Власне з цього часу починається політика переслідування та знищення кримських татар, апогеєм якої стала тотальна Депортація кримських татар з Криму у 1944 році радянською владою до Сибіру, Уралу та Центральної Азії. … Новим викликом для кримськотатарського народу стала окупація Криму росією у 2014 році. Ті представники кримськотатарського народу, які мали мужність виступити проти окупації своєї землі, були піддані тортурам і вбивствам», – розповіла вона.
Юристка підкреслила, що усі ці роки кримські татари активно працюють на міжнародному рівні для захисту прав корінного кримськотатарського народу, зокрема і Кримськотатарський Ресурсний Центр.
«Якщо говорити про роботу зі структурами ООН, за 8,5 років своєї діяльності Кримськотатарський Ресурсний Центр направив 29 звітів Спеціальним процедурам, 8 звітів Експертному механізму, 2 звіти Управлінню верховному комісару ООН з прав людини в рамках підготовки їх тематичних звітів та інформування про ситуацію в окупованому Криму», – підкреслила експертка.
Людмила підкреслила декілька важливих питань:
- Постійний Форум ООН питань корінних народів та Експертний механізм ООН з прав корінних народів формуються з представників семи соціокультурних регіонів. Україна відноситься до регіону Східна Європа, Російська Федерація, Центральна Азія та Закавказзя і як правило наш регіон у цих органах представляють люди, які знаходяться під прямим контролем російської влади.
- Важливою є залучення корінних народів до миробудівничого процесу, і це те, про що говорять представники корінних народів по всьому світу. Адже зі 107 нині триваючих війн та збройних конфліктів 80% відбуваються на території корінних народів.
- У контексті розширення участі корінних народів у роботі ООН важливим є визначення особливого статусу представницьких інституцій корінних народів, оскільки ми не можемо порівнювати їх з організаціями громадянського суспільства. На сьогодні встановлення окремої процедури акредитації представницьких органів корінних народів для роботи в структурах ООН є пріоритетним завданням, адже держави не завжди виконують свої зобов’язання та не закріплюють такий статус офіційно у національних правових системах.
- UN Voluntary Fund for Indigenous Peoples сприяє розширенню фінансової підтримки участі корінних народів у засіданнях ООН. Однак дуже важливо, щоб фінансову підтримку отримували ті, хто дійсно просуває інтереси корінних народів, а не ті, хто перебуває під контролем держав.
«Підсумовуючи, ми маємо чимало механізмів та інструментів у системі ООН, які можемо використовувати для захисту та просування прав корінних народів, проте досі існують певні бар’єри або політичні спекуляції, які не дозволяють корінним народом у повній мірі брати участь у процесах прийняття рішень, тому нам необхідно продовжувати цю роботу, щоб діяльність ООН була більш інклюзивною та відкритою для корінних народів», – наголосила юристка.