Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких взяла участь у 17-ій сесії Експертного механізму з прав корінних народів за пунктом 9: «Розширення участі корінних народів в діяльності Організації Об’єднаних Націй».
«Ми повинні продовжувати працювати над визначенням особливого статусу представницьких інституцій корінних народів, оскільки ми не можемо порівнювати їх з організаціями громадянського суспільства», – наголосила Людмила.
Експертка пояснила, що наразі після окупації Криму Меджліс продовжує свою діяльність у Києві, але досі не інтегрований у правове поле України, тобто не має статусу юридичної особи. Це, в свою чергу, ускладнює роботу Меджлісу кримськотатарського народу в системі ООН. Наприклад, він не може подати заявку на отримання консультативного статусу в ЕКОСОР.
Повний текст виступу
Розширення участі корінних народів у роботі ООН є дуже важливим, оскільки йдеться про суб’єктність корінних народів. Надзвичайно важливим досягненням є те, що корінні народи та їхні організації мають особливий статус у системі ООН.
Однак ми повинні продовжувати працювати над визначенням особливого статусу представницьких інституцій корінних народів, оскільки ми не можемо порівнювати їх з організаціями громадянського суспільства. Представницькі інституції корінних народів формуються за спеціальними визначеними процедурами кожного народу, і лише вони є легітимними для вираження та представлення інтересів всього народу. Наприклад, у випадку мого народу, кримських татар, такими інституціями є Курултай і Меджліс кримськотатарського народу. Перший формується шляхом прямих загальних виборів серед усіх представників кримськотатарського народу. Меджліс є представницько-виконавчим постійно діючим органом, який формується Курултаєм, також шляхом голосування.
Однак після окупації Криму Росія визнала Меджліс екстремістською організацією і заборонила його діяльність, а також почала переслідування його членів. Це фактично залишило кримських татар, які залишилися в Криму, без представницької інституції. Меджліс продовжує свою діяльність у Києві, але досі не інтегрований у правове поле України, тобто не має статусу юридичної особи. Це, в свою чергу, ускладнює роботу Меджлісу кримськотатарського народу в системі ООН. Наприклад, він не може подати заявку на отримання консультативного статусу в ЕКОСОР.
Тим часом російська окупаційна влада намагається створити альтернативу Меджлісу шляхом створення фейкових організацій, представлених особами, які не мають мандату виступати від імені кримськотатарського народу.
Тому визначення статусу представницьких органів корінних народів та встановлення спеціальної процедури їх акредитації в роботі ООН наразі є пріоритетним завданням.
Водночас важливо продовжувати та розширювати фінансову підтримку участі корінних народів у засіданнях ООН, і в цьому контексті важливою є робота Фонду добровільних внесків ООН для корінних народів.
Однак дуже важливо, щоб фінансову підтримку отримували ті, хто дійсно просуває інтереси корінних народів, а не ті, хто перебуває під контролем таких держав, як Росія.