У понеділок, 3 червня, відбулася Консультаційна зустріч щодо Криму між ЮНЕСКО та мережею експертів Кримської платформи.
До цієї зустрічі, зокрема, приєдналися Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, юристка КРЦ Людмила Коротких та еколог, експерт КРЦ Євген Хлобистов.
Голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зазначила важливість проведення таких консультаційних зустрічей, адже щороку ЮНЕСКО готує звіт про загрози від окупації для культурної спадщини Криму.
У свою чергу, експерти Кримської платформи проінформували присутніх про ситуацію в окупованому Криму в контексті культурної спадщини, розповідали про утиски свободи слова на півострові, про заборону використання кримськотатарської мови, а також про проблеми освіти в Криму рідною мовою.
Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв привернув особливу увагу до ситуації з так званою «реставрацією» Ханського палацу.
«Під виглядом «реставрації» російські окупанти продовжують руйнувати знаменитий Ханський палац в окупованому Бахчисараї. На жаль, зараз ми бачимо, як руйнується пам’ятник ХVI століття, який є унікальною архітектурною пам’яткою та єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури», – пояснив він.
Ескендер Барієв також розповів про Азізи та Чешмє, як важливі елементи культурної спадщини, які на жаль, зараз руйнуються окупантами. Людмила Коротких розповіла про традиційні види господарювання, як на приклад, чаїрне садівництво, яке є лише у Криму.
«Наразі, у зв’язку із окупацією Криму та розміщенням військових баз, обмежено доступ до лісових масивів на території Криму, що є перешкодою для збереження і розвитку такого традиційного й унікального виду господарювання кримських татар, як чаїрне садівництво. Чаїрні ліси — це давня історична традиція Криму», – пояснила вона.
Крім цього, Людмила звернула увагу на те, що на території мусульманського кладовища на околиці кримськотатарського масиву Чатал-Кая в селищі Кореїз в Криму, яке було засновано більше 30-ти років тому кримськими татарами, нещодавно з’явилися сваї для паркану.
«На жаль, це дуже розповсюджена практика, коли відбуваються акти вандалізму або коли відбуваються забудови на старих мусульманських кладовищах», – пояснила вона.
Голова Правління КРЦ додав про знищення росіянами топонімів Криму, які також є елементом нематеріальної культурної спадщини. Дійсно, упродовж останніх трьох століть Кримський півострів зазнав масштабної русифікації та радянізації, що яскраво відображається саме у перейменуванні різних географічних назв.
«Перш за все, російська влада у різні часи робила це для того, аби знищити культуру, мову та історію корінних народів України – кримських татар, караїмів та кримчаків, а також їх зв’язок з рідною землею. В Криму були перейменовані тисячі історичних назв населених пунктів та географічних об’єктів, наприклад, Акмєсджіт став Сімферополем, Ак’яр – Севастополем, а Ічкі – Совєтським», – додав Барієв.
Представників Бюро ЮНЕСКО в Україні дуже зацікавила ситуація із дефіцитом водних ресурсів на півострові. Ескендер Барієв розповів детальніше про цю ситуацію та повідомив, що КРЦ разом із Благодійним фондом «Мир і Ко» розробив документальний фільм «Крим.Зневоднення», який висвітлює нераціональний підхід російської влади до використання водних ресурсів.
Євген Хлобистов у своїй доповіді наголосив, що наразі є низка викликів у сфері економіки та довкілля, які проявляться під час деокупації та в перші місяці реінтеграції, і до цих викликів треба заздалегідь готуватися і заздалегідь їх усвідомлювати.
«Це виклики забезпечення центрального та місцевого урядування, екологічної безпеки та природокористування, наявності громадян іншої держави, економіки прикордоння (фронтиру)», – пояснив він.
