31 січня Міжнародний суд ООН схвалив рішення у справі за позовом України про фінансування рф тероризму та про порушення росією Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації.
Нагадаємо, що Суд ООН частково визнав Росію винною у фінансуванні тероризму, але більшу частину звинувачень він визнав необґрунтованими.
Які виклики перед Україною та корінним кримськотатарським народом спричинило рішення Міжнародного суду ООН у справі за позовом України проти росії? Очевидно, що тепер рф буде злочинно розповідати про начебто «відсутність дискримінації» кримських татар на всіх майданчиках.
Детальніше текст Рішення Суду проаналізували українські юристи, які висловили свої думки з приводу цього.
Професор, д.ю.н., юрист Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін виокремив декілька основних факторів, через які документ від надвищої у світі судової інституції породив значні виклики перед Україною, та особливо – перед кримськотатарським народом:
- Брак наданих доказів та очевидна щонайменш недбалість у їх збиранні. Це стосується цілком охоплюваних Конвенцією та очевидно наявних в Криму ситуацій, коли більшою частиною переслідуваних осіб до 2022 року були етнічні кримські татари, коли російські карателі насолоджувалися безкарністю за відповідні репресії, та питань антикримськотатарської пропаганди.
- Включення у позицію справи ситуацій, які одразу, з моменту їх «вкладання у кейс», надавали агресору певні можливості, а саме «спростовувати» їх з «цифрами та доказами». Прикладом це – «шкільна освіта» щодо кримськотатарської мови та мовою. Так, у цій сфері в окупованому Криму є тиск на учнів, їх батьків, є репресії, є використання школи для імперської пропаганди та мілітаризму. Але самі «кримськотатарські» школи, на відміну від фейкового «українського класу» існують не тільки на папері.
- Затягування з легалізацією Меджлісу кримськотатарського народу.
- Ефективне використання поодиноких випадків кримськотатарського колабораціонізму росіянами.
«Єдине що хотілося б насамкінець додати – певним позитивом для мене стала частина, де Суд констатував невиконання агресором попереднього наказу Суду в цій справі про заборону Меджлісу», – додав Борис Бабін.
Юрист та експерт КРЦ Олексій Плотніков зазначив, що рішення Суду дуже збалансоване, і через це беззмістовне. Воно виходить з припущення, що всі держави, в принципі, бажають дотримуватися міжнародного права, а роль міжнародних судових органів полягає в тому, аби допомогти їм домовитися, а не в тому, щоб засудити порушення.
«Особливо яскраво це видно з параграфу 269, де Суд дорозмірковувався до твердження, що немає потреби з’ясовувати чи були «представницькі органи» кримських татар, створені окупаційною владою після 2014 року, дійсно представницькими органами. Вони є, а значить заборона Меджлісу не обмежувала політичного представництва корінного народу. Суд думав, що такий перфектний юридичний формалізм – це про суверенну рівність держав. Насправді, він про урівнення агресора і жертви», – пояснив він.
Адвокат, правозахисник, який захищає права постраждалих від війни, Юрій Білоус у свою чергу вважає, що це рішення точно не можна називати програшем.
«Безумовно, вчорашнє рішення Міжнародного суду ООН у справі України проти Росії можна вважати історичним. Чому? Тому що це перший судовий процес і перший судовий позов, який був поданий державою Україна саме проти держави Росія. Взагалі в історії України до цього був лише один спір з Румунією, який стосувався континентального шельфу, і він був за згодою двох держав. А тут жодної згоди не було. Росія не погоджувалася, в першу чергу, на те, що взагалі цей Суд може розглядати справу. І, звісно, це перше судове рішення у справі України проти Росії, у якій визнано порушення РФ міжнародного права за двома міжнародними конвенціями. Абсолютна більшість держав світу є їх підписантами, зокрема, і Російська Федерація. Тому, звісно, рішення історичне, дуже важливе… Це перемога, це гарний результат великої роботи у найбільш авторитетному суді світу», — говорить Юрій Білоус.
Юрист зазначає, що сім років провадження, тисячі матеріалів, позов за двома конвенціями — все це свідчить про дуже масштабну роботу, яку провели українські юристи-міжнародники. Україна отримала перший потужний досвід у веденні таких справ.
«Дуже часто люблять говорити, що Росія ні на що не зважає, нічого не враховує. Проте вона захищалася всіма засобами та намагалися робити це потужно. Вони були проти того, що цю справу взагалі може розглядати в Міжнародному суді ООН. Вони програли у цьому… Більше того, до березня 2022 року Росію захищали юристи зі світовими іменами. В березні 22-го вони від РФ відмовилися, змінилася юридична команда. Після того їх вже представляли юристи із Китаю та Ірану», — пояснив правозахисник.
Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич зазначив, що уперше в історії Російська Федерація була визнана Міжнародним судом ООН – найвищим судом світу – порушником міжнародного права.
«Тобто, за рішенням Міжнародного Суду, росія порушила свої міжнародні зобовʼязання за обома цими міжнародними договорами, зокрема щодо нездійснення розслідування фактів фінансування тероризму і знищення освіти української мовою в Криму. До того ж, росія була визнана винною у порушенні наказу про тимчасові заходи, зокрема не скасувавши заборону Меджлісу, а також погіршивши спір шляхом т.зв. «визнання» т.зв. «незалежності» окремих організованих збройних груп і початком повномасштабного вторгнення, що є окремим порушенням міжнародного права», – пояснив він.
Лана Зеркаль, колишня агентка України в Міжнародному суді ООН за позовом проти Росії щодо порушення конвенцій про тероризм і расову дискримінацію, заявила, що рішення Міжнародного суду ООН точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів і точно значно зменшить кількість позовів у майбутньому.
«Можна сказати, що Суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням. Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах», – підкреслила вона.
Нагадаємо, що зі свого боку, КРЦ регулярно надсилає звіти і доповіді Спеціальному доповідачу ООН з прав корінних народів, Експертному механізму ООН з прав корінних народів, Спеціальному доповідачу ООН з питання про право на мирні зібрання та свободу асоціацій, Комісару РЄ із захисту прав людини у яких вказує на незаконність рішення про заборону Меджлісу і невиконання Росією проміжного рішення міжнародного суду, а також про системні порушення прав людей в окупованому Криму.
Крім цього, представники організації системно говорять про незаконність заборони Меджлісу кримськотатарського народу та інші злочини рф на окупованих територіях в багатьох виступах на різних міжнародних майданчиках.
На рівні України брали активну участь у підготовці нормативно-правових актів КМУ щодо закріплення правового статусу представницького органу корінного народу та консультацій з ним. Юристи Кримськотатарського Ресурсного Центру допомагали у підготовці документів Меджлісу кримськотатарського народу для завершення процедури закріплення правового статусу як представницького органу корінного кримськотатарського народу, які вже після всіх погоджень знаходяться у КМУ з 6 жовтня 2023 року до теперішнього часу.