У вівторок, 12 вересня, відбулося чергове засідання Експертної ради при Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим.
У засіданні взяли участь працівники Представництва Президента України в АРК, Члени Експертної ради: члени Меджлісу кримськотатарського народу, громадські діячі, юристи, вчені та інші.
Було обговорено 4 питання:
- міжнародний саміт Кримської платформи 2023, результати та перспективи
- бачення членами експертної ради подальшої діяльності, пов’язаної з кримською проблематикою, можливі напрямки взаємодії з Представництвом
- плани Представництва до кінця 2023 року, які визначені пріоритетними
- різне від керівництва представництва членів Експертної ради.
Член Меджлісу кримськотатарського народу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, координатор робочої групи Експертної мережі Кримської платформи «Відновлення прав корінних народів України – як інструмент деокупації Криму» Ескендер Барієв подякував усім, хто мав відношення до організації третього урядового саміту Кримської платформи, але водночас звернув увагу на деякі недоліки.
«Якщо ми хочемо надалі все ж таки покращувати або посилювати роботу Кримської платформи, то тут нам, звісно, потрібно створювати, по-перше, всі умови для подальшого розвитку. Якщо ми візьмемо експертний рівень, то напередодні саміту був проведений захід, в рамках якого був присутній лише один міжнародний експерт, якого запросив Кримськотатарський Ресурсний Центр. Тому потрібно створювати і розробляти необхідний інструментарій для того, щоб у роботі експертної мережі Кримської платформи були більш залучені міжнародні експерти», – підкреслив Барієв.
Голова Правління КРЦ вважає, що експертна мережа Кримської платформи має більше приділяти увагу на формування аналітичних продуктів, які були б необхідними як представникам української влади, так і представникам влади країн учасників Кримської платформи.
«Досить довго відбуватиметься процес реінтеграції Криму і цей процес не може бути успішним без союзників і друзів України. Тому ми вже сьогодні повинні замислюватися про те, що після деокупації Криму Кримська платформа повинна буде активно ефективно продовжувати свою роботу. Для більш ефективної роботи вже сьогодні потрібно опрацьовувати процес інституціоналізації Кримської платформи, для того, щоб була чітко налагоджена система взаємодії всіх рівнів, а також для того, щоб були постійно діючі координаційні органи Кримської платформи, які могли б системно працювати в цьому напрямку», – пояснив Ескендер Барієв.
Експерт підкреслив, що якщо ми говоримо про експертну мережу Кримської платформи, то тут потрібно розробити внутрішні політики, починаючи від місії, а далі вже чітко позначити стратегію, бачення, регламент, механізм подачі досліджень.
«Дуже важливо, щоб робота експертної мережі Кримської платформи була більш значущою для представників влади як України, так і країн-учасниць Кримської платформи», – підсумував він.