Цими днями, 6-14 червня 2023 року, проходять усні слухання в Міжнародному суді ООН у справі щодо порушення російською федерацією своїх зобов’язань за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Відомо, що відбудуться два раунди виступів сторін: 6 та 12 червня виступає юридична команда України, 8 та 14 червня — рф.
Як зазначає експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін, справа 166 за позовом України проти росії в Міжнародному суді ООН стосується порушень державою-агресором норм Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, щодо етнічних українців та кримських татар в окупованому Криму та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, щодо організації діяльності та відповідного фінансового та матеріального забезпечення з боку рф терористичних дій на Сході України.
«Росія відмовилася виконувати у цій справі наказ Міжнародного суду про скасування незаконної «заборони» Меджлісу кримськотатарського народу та фактично не виконує цей наказ у забезпеченні можливості освіти в Криму українською та кримськотатарською мовами. У 2019 році Міжнародний суд відкинув заперечення росії щодо начебто неприйнятності справи за обома конвенціями та визначив свою юрисдикцію дослідити ці вимоги по суті. Надалі сторони обмінювалися позиціями та наразі йдуть усні слухання у справі, після чого слід очікувати рішення Міжнародного суду по суті за обома конвенціями, а надалі ймовірно буде окремий розгляд питань та порядку виплати компенсацій за вчинені порушення», – пояснює експерт.
Крім цього, Борис Бабін звертає увагу, що у поданих в березні 2023 року запереченнях росія намагається поширити низку фейків щодо статусу Меджлісу, зокрема закидаючи, що начебто Меджліс не представницька структура корінного народу, а начебто «суто виконавчий орган» Курултаю та спекулює тим, що начебто незаконна «заборона» Меджлісу не поширюється на Курултай.
«У поданих запереченнях росія намагається провести правові інсинуації за статусом Меджлісу, позиціонуючи Меджліс кримськотатарського народу як виконавчий орган. Нагадаю, що відповідно до Положення про Меджліс кримськотатарського народу, Меджліс кримськотатарського народу є представницько-виконавчим органом і представляє інтереси кримськотатарського народу на всіх рівнях як в Україні, так і за кордоном», – пояснив Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв.
Більше того, Барієв підкреслив, що Меджліс кримськотатарського народу визнаний як представницький орган корінного кримськотатарського народу низкою міжнародних організацій, зокрема й ООН.
У свою чергу, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Олексій Плотніков підкреслив, що зараз Міжнародний суд ООН визнав, що він може розглядати цю справу і він намагається розібратися, чи дійсно було порушення цих двох конвенцій.
«Після представлення позицій сторін суд буде радитися, збирати доказати, призначати додаткові свідчення, це не швидка історія, але можливо за декілька років ми отримаємо рішення і скоріше за все це рішення буде на користь України: буде визнано, що росія порушила ці два міжнародні договори», – пояснив експерт.
За словами Олексія Плотнікова, наявність рішень міжнародних судових органів – це лише один з міжнародних судових процесів. Але той факт, що Міжнародний суд ООН вже частково погодився з позицією України – це потужний політичний аргумент.
«Міжнародний суд ООН очевидно присудить компенсацію України в той чи інший спосіб і наявність судового рішення в майбутньому дозволить стягувати цю компенсацію. Це не швидка історія, це процес тектонічний, це процес наслідки якого, ми відчуємо через десятиліття, але це та робота, яка має проводитися для того, щоб через десятиліття ми не подумали: «Чого ж десять років назад ми не почали це робити?» – додав він.
«Кримськотатарський Ресурсний Центр зі свого боку протягом усіх цих років сприяв збиранню доказів щодо расової дискримінації кримськотатарського народу та етнічних українців, а також на всіх міжнародних майданчиках вимагав виконання Росією проміжного рішення Міжнародного Суду ООН. Продовжуємо працювати далі», – підкреслив Ескендер Барієв.