Російська пропаганда намагається представити російські регіони, зокрема Псков і Адигею, та тимчасово окуповані українські міста Херсонської області як «братські». Насправді ж ці території показово надають шефську допомогу Херсонській області, при тому що як Псков так і Адигея насправді потребують допомоги не менше, а іноді й більше.
На знімках видно величезну різницю між містами. Херсонська область, навіть під час тимчасової окупації, виглядає доглянутою та живою. Натомість Псковська область і Адигея перебувають у стані занепаду: зруйновані під’їзди, занедбана інфраструктура та байдужість до людей характерні саме для російської глибинки.
Причина цієї різниці очевидна. Росія роками не інвестує у розвиток власних регіонів, спрямовуючи ресурси на війну проти України, мілітаризацію українських міст і пропаганду серед дітей та молоді. Навіть власні громадяни для неї не є пріоритетом.
Особливо показовим є контраст у деталях. У обдертих під’їздах Пскова і Адигеї висять плакати з написом «единая россия». Це символ справжньої російської реальності: гасла замість турботи та пропаганда замість розвитку.
Російській владі байдуже до умов життя власних громадян так само, як і до мешканців окупованих українських територій. Єдине, що вона послідовно просуває, — це експансія та насильство. Фраза «хочу мир, желательно весь», залишена російським військовим на дверях, влучно передає суть цієї політики.
Ми публікуємо ці фото, щоб показати реальну відмінність. Українські міста здатні бути гідними та живими, російські ж регіони деградують навіть без бойових дій на їхній території. Це ще раз доводить, що мова йде не про «братство», а про різні цінності та різне ставлення влади до свого народу.
