Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва повідомила про незаконне утримання окупантами філолога з Києва Олександра Костюка, який наразі перебуває в СІЗО-2 Акмєсджіта (Сімферополя) після попереднього викрадення.
«Повномасштабне військове вторгнення застало Костюка Олександра Олександровича в Польщі, де він працював в одній з логістичних компаній. Дружина з двома неповнолітніми доньками на той час перебувала в Києві. Незважаючи на прохання дружини не повертатися в Україну, чоловік все ж приймає рішення повернутися додому в столицю, яку в ці дні росіяни мріяли взяти за 3 дні», — підкреслила менеджерка КРЦ.
За її словами, Олександр дістався до Києва 27 березня 2022 року, у той час як дружина Марина, як і тисячі інших громадян України, які не розуміли, як будуть розвиватися події, приймає рішення вивезти дітей до своїх батьків у село під Бородянкою, де, намагаючись сховатися від війни, потрапляють у її епіцентр. Вуличні бої, снаряди, що розриваються над будинками, озброєні до зубів російські солдати на БТРах і ще багато чого, що пережили ці люди, не описати словами. Зв’язатися з чоловіком у Марини, природно, не було жодного шансу, оскільки мобільного зв’язку в селі вже не було. Вибратися з цього пекла Марина з дівчатками змогли лише 9 квітня, але на цьому трагічна історія для цієї родини тільки починала розвиватися.
«Вибравшись з окупації, жінка дізнається, що її чоловік Олександр після приїзду з Польщі до Києва активно включився у волонтерську діяльність з евакуації людей і сам потрапив у полон 05.03.2022 в с. Дзеркалька, Роменський р-н, Сумської області, звідки повинен був евакуювати людей, а замість цього був викрадений посеред дороги і вивезений на БТРі російськими військовими в невідомому напрямку», — підкреслила Барієва.
Правозахисниця додала, що Олександр Костюк є випускником філологічного факультету, кафедри тюрської філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Окрім цього вона наголосила, що рідні, друзі та дружина розпочали активні пошуки, наскільки це було можливо в ті непрості дні. Дещо вдалося дізнатися, але це були фрагментарні відомості, які не дозволяли скласти воєдино всі пазли.
«Лише 19 квітня 2022 року після одного з перших обмінів військовополоненими зі слів одного із звільнених, який перебував в одній камері з Костюком у м. Старий Оскол Бєлгородської області, стало відомо про обставини його затримання і місце перебування в рф на той час», — підкреслила Зарема Барієва.
Менеджерка КРЦ повідомила, що, як виявилося, російські військові викрали Костюка 5 березня 2022 року, 10 днів возили на БТРі в тоненькій куртці, використовуючи чоловіка як заручника, перш ніж Олександр потрапив до розподільного табору в рф, де був підданий тортурам: вивезення в поле, імітація розстрілу, постріли над головою і вухами, нескінченні допити про українських військових і «шпигунів». Коли росіяни, нарешті, усвідомили, що спіймали звичайного цивільного волонтера, вирішили просто відправити чоловіка до СІЗО-2 м. Старий Оскол Бєлгородської області, де він пробув до 14 квітня 2022 року. 19 квітня 2022 року чоловіка перевезли до виправної колонії в м. Валуйки Бєлгородської області, де він перебував до кінця травня 2022 р.
«Замість того, щоб нападати на сусідні країни і займатися розвитком своєї країни, підвищенням матеріального добробуту своїх громадян, росія та її уряд ведуть безглузді війни, ламаючи через коліно громадян інших країн, а максимум ALL INCLUSIVE на території росії, який може запропонувати країна-окупант, надається лише у вигляді однієї опції — СІЗО / в’язниця / колонія, а цього добра у них не злічити», — заявила вона.
Барієва звернула увагу на те, що тільки у вересні 2023 року Марина дізналася, що її чоловіка перевели з СІЗО-1 Курська, де Олександр перебував до серпня 2024 року. Саме звідти Марина отримала останній більш-менш змістовний лист від чоловіка.
Після початку активних військових дій у Курській області жодної інформації про місце перебування чоловіка, його здоров’я і статус не було відомо.
Окрім цього, нещодавно стало відомо завдяки ексклюзивній інформації КРЦ, що Олександр перебуває в СІЗО-2 Акмєсджіта (Сімферополя), природно, у статусі інкомунікадо. Як каже дружина Олександра — Марина, яка сама народилася в Криму: «Найменше на світі я мріяла, щоб мій чоловік потрапив до Криму за таких обставин».
Правозахисниця підкреслила, що ось уже майже 4 роки як філолога з Києва без суду і слідства та будь-якого обвинувального статусу тягають по російських СІЗО по всій території рф.
Як поділилася Марина Барієвій: «Я все ще застрягла в 2022 році, де все в чорно-білих тонах. Лише дивлячись на наших з Олександром дітей бачу, що час не стоїть на місці. Однак найбільше у світі я мрію про те, щоб мій чоловік Олександр і всі громадяни України, яких росія незаконно утримує в різних місцях несвободи, були звільнені, оскільки полон вбиває не тільки полонених, але і членів їх родин».