У четвер, 23 жовтня, у Києві відбулася пресконференція «Від закону до дій: Дорожня карта з реалізації прав корінних народів України», під час якої представили документ, що містить конкретні кроки для реалізації Закону України «Про корінні народи України».
Захід, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, Кримськотатарським Ресурсним Центром та Меджлісом кримськотатарського народу, зібрав представників державних органів, експертів, науковців і представників корінних народів України.
Спікерами виступили:
Ігор Лосовський — заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
Ескендер Барієв — Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Рефат Чубаров — Голова Меджлісу кримськотатарського народу;
Ольга Буткевич — д.ю.н., Президент Української асоціації міжнародного права;
Борис Бабін — експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру, професор Державного університету «Київський авіаційний інститут»;
Модераторка: Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
«Закон України «Про корінні народи України» був ухвалений у 2021 році. Він став історичним кроком у визнанні прав кримських татар, караїмів і кримчаків як корінних народів України. Однак важливо, щоб закон став дієвим інструментом, а не декларацією», – розпочала захід Тетяна Савчук.
Дорожню карту реалізації ЗУ «Про корінні народи України» презентував Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. Він розповів, що цей документ містить конкретні кроки та заходи для реалізації цього закону.
«Я хочу звернути увагу, що це також надзвичайно важливо для іміджу України, коли ми демонструємо такі кроки на міжнародних майданчиках. Якщо процес імплементації закону буде послідовним, коли розроблятимуться всі необхідні нормативно-правові акти, а правовий статус Меджлісу кримськотатарського народу буде закріплений, тоді Україна може стати прикладом для інших держав», — наголосив Барієв.
Він також відзначив, що український досвід уже сьогодні цікавить міжнародну спільноту.
«Ми вже працюємо у рамках експертного механізму ООН з питань корінних народів, а також у постійному форумі ООН, щоб представники України могли демонструвати власний досвід у вирішенні питань корінних народів», — підкреслив він.
За словами Ескендера Барієва, важливо, щоб міжнародні експертні структури бачили системну роботу України, а не лише ухвалений, але не реалізований закон.
«Наявність такої Дорожньої карти — це показник того, що ми працюємо системно. Я вдячний усім членам Консультативної ради, які долучилися до її обговорення. Ми прийняли цей документ за основу і надалі будемо працювати над його реалізацією, щоб уже в червні або липні 2026 року продемонструвати реальні результати», — підсумував Голова КРЦ.
Про бачення держави щодо реалізації Закону розповів Ігор Лосовський, заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
«Наша служба — центральний орган виконавчої влади, який опікується питаннями національних меншин, міжнаціональних і міжрелігійних відносин, а також питаннями корінних народів. Це один із наших головних пріоритетів. Ми були головними авторами, коли створювався закон про корінні народи, і розробниками перших трьох нормативно-правових актів для його імплементації», — зазначив він.
Пан Ігор також розповів про підготовку до Конгресу корінних народів України, який заплановано на грудень у Києві.
«Ми зараз активно готуємо Конгрес корінних народів України, який відбудеться 2 грудня в Києві. Уже є концепція й попередня програма заходу, яку ми розробляємо спільно з Меджлісом і Кримськотатарським Ресурсним Центром. До участі в Конгресі також планують долучитися іноземні партнери», — повідомив він.
Про важливість ухвалення підзаконних актів для реалізації Закону «Про корінні народи України» розповів Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Коли ухвалюються ті чи інші закони, потрібно посилювати їхню реалізацію через схвалення відповідних нормативно-правових актів. Це стосується і Закону України “Про корінні народи України”. Для його повноцінного впровадження необхідно було опрацювати багато напрямків — як через внесення змін до чинного законодавства, так і через ухвалення нових підзаконних актів», — зазначив Чубаров.
Він наголосив, що своєчасні дії уряду могли б значно пришвидшити цей процес.
«Можна було б уникнути затримок, якби Кабінет Міністрів своєчасно здійснив кроки, передбачені його повноваженнями. Зокрема, йдеться про два важливі нормативно-правові акти — про порядок закріплення правового статусу представницького органу корінного народу та про порядок проведення консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами корінних народів. Якби вони були схвалені, Меджліс кримськотатарського народу вже працював би в іншому статусі, а реалізація закону просувалася б швидше», — підкреслив він.
Президентка Української асоціації міжнародного права, доктор юридичних наук Ольга Буткевич окреслила два ключові рівні імплементації Закону «Про корінні народи України» та основні юридичні виклики, пов’язані з його реалізацією.
«Імплементація закону можлива на дворівневій структурі. Перший рівень — це ті підзаконні та урядові нормативно-правові акти, які можна ухвалити вже сьогодні і які дадуть відчутний результат для представників корінних народів. Це питання освіти, внутрішньо переміщених осіб, висвітлення історії корінних народів у навчальних програмах, легалізація статусу представницьких органів, зокрема Меджлісу, а також консультацій органів влади з ними», — зазначила вона.
Другий рівень, за словами Буткевич, пов’язаний із майбутнім постокупаційним етапом і вимагає особливої уваги держави вже сьогодні.
«Це врегулювання, яке буде необхідне після деокупації. Йдеться про питання землі та приватизації земель корінних народів, про недопущення присутності на цих територіях осіб, які з’явилися там після окупації. Також це питання відповідальності за злочини, вчинені на окупованих територіях — незаконні затримання, катування, вбивства, судові процеси», — підкреслила експертка.
Вона наголосила, що Україна має унікальний досвід, який може запропонувати світові в контексті захисту прав корінних народів.
«Україна має фахівців і досвід, щоб стати прикладом у питаннях захисту прав корінних народів і національних меншин на окупованих територіях. Агресія росії почалася саме із земель корінних народів, і переконана, що завершитися вона має їхньою деокупацією та поверненням представників цих народів додому», — підсумувала Буткевич.
Окрему увагу під час пресконференції приділили темі захисту прав корінних народів України у міжнародних інституціях. Зокрема, йшлося про рішення ЄСПЛ розпочати комунікацію у справах щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу у 2016 році.
За словами Бабіна, рішення Суду є важливим кроком, адже Україна офіційно долучається до процесу як третя сторона, щоб викласти свою позицію щодо представницьких структур кримськотатарського народу.
«Європейський суд, по суті, почав діалог із цього питання. І хоча, зрозуміло, з боку агресора відповіді не буде, Україна тепер має можливість викласти власну позицію. Це дуже важливо, особливо на тлі незавершеної легалізації Меджлісу кримськотатарського народу та триваючих внутрішніх процесів», — підкреслив він.
Бабін також звернув увагу на рекомендації Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав, який закликав Україну завершити легалізацію Меджлісу — зробити її прозорою і в розумні строки.
«Міжнародно-правовий ландшафт, що зараз формується, безумовно впливатиме на інституціоналізацію і на імплементацію закону. Добре, що ми нарешті виходимо у практичну площину: говоримо не про зміни до Конституції чи статуту ООН, а про конкретні управлінські рішення уряду — яких немає, але які мають бути», — зазначив експерт.
Ескендер Барієв додав, що ще у 2017 році, після заборони Меджлісу, за сприяння КРЦ було подано 17 індивідуальних заяв до ЄСПЛ як від фізичних, так і від юридичних осіб у зв’язку із забороною Меджлісу. Командою КРЦ була пророблена дійсно величезна робота.
«Коли ми згадуємо ЄСПЛ, треба пам’ятати, що у 2016 році Меджліс, як представницький орган корінного народу, уже перебував під тиском окупантів. Я хочу нагадати про звернення Меджлісу кримськотатарського народу від 15 березня 2014 року до Верховної Ради України та всього українського народу. У ньому Меджліс чітко визначив свою позицію — підтримав суверенітет і територіальну цілісність України, тим самим ставши першою у світі організацією, яка відкрито заявила про це. Окупанти такого не пробачають. Саме тому вони почали переслідувати Меджліс, а у 2016 році винесли рішення про визнання його «екстремістською організацією» і заборонили його діяльність», – додав він.
Захід було проведено Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю Кримськотатарського Ресурсного Центру та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.