Незалежна міжнародна комісія з розслідування подій в Україні на 61-й сесії Ради ООН з прав людини представив звіт, у якому чітко зазначено, що незаконна депортація українських дітей рф є злочином проти людяності.
«Переконливі докази щодо депортації та перевезення загалом 1205 дітей з п’яти областей України, перевірені Комісією, дозволили їй дійти висновку, що ці дії є злочинами проти людяності та воєнними злочинами депортації та примусового перевезення дітей», – наголошується у документі.
Експерти наголосили, що російські органи влади систематично не розкривали місцезнаходження дітей батькам або законним опікунам і утримували їх у примусовому середовищі, перешкоджаючи їхньому поверненню. Замість того, щоб створити систему, що сприяє поверненню дітей, органи влади прагнули влаштувати їх на довгострокове проживання в сім’ях або закладах у російській федерації.
«Протягом 2022 року російські органи влади заявляли, що усиновлення є їхнім пріоритетним варіантом влаштування цих дітей. Тому Комісія також дійшла висновку, що російська влада вчинила злочин проти людяності у вигляді насильницького зникнення дітей, депортованих або перевезених з України, та військовий злочин у вигляді невиправданої затримки їх репатріації», – уточняється у тексті.
Більше того, згідно з розслідуванням Комісії, 80% дітей досі не повернулися. Ті, кому вдалося організувати повернення, зіткнулися з перешкодами, затримками та ризиками для безпеки. Багато батьків та опікунів досі не знають про долю та місцезнаходження дітей і продовжують їх шукати. Діти страждають від травм та тривоги.
Додатково комісія також розслідувала проведення судових процесів судами російської федерації та на окупованих рф територіях України.
«Цивільних осіб та військовополонених з України переважно звинувачували в тероризмі, шпигунстві та насильницькому захопленні влади. Комісія встановила, що ці суди позбавили обвинувачених основних гарантій справедливого судового розгляду і тим самим вчинили серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що є військовими злочинами», – зазначається у документі.
У Комісії наголосили, що російські органи влади систематично використовували сфабриковані або отримані за допомогою тортур чи жорстокого поводження докази для звинувачення підсудних. Суди ігнорували гарантії справедливого судочинства щодо презумпції невинуватості, неретроактивності законів, права не бути примушеним до зізнання у вині, права на публічний розгляд справи та права на захист. Докази Комісії вказують на відсутність незалежності та неупередженості судів, заздалегідь визначені вироки та вину обвинувачених, яка передбачалася з самого початку.