У п’ятницю, 19 квітня, у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбувся сайд-івент «Російська військова агресія та тимчасова окупація Криму: катастрофічний вплив на сьогодення та майбутнє корінних народів України» в рамках 23-ї сесії Постійного форуму з питань корінних народів.
Цей захід був організований Постійним представництвом України при ООН, Кримськотатарським Ресурсним Центром, Меджлісом кримськотатарського народу.
Спікерами виступили:
Сергій Кислиця – Постійний представник України при ООН
Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Голова управління зовнішніх зв’язків і правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу
Людмила Коротких – заступник голови Кримськотатарського молодіжного центру
Сулейман Мамутов – член Постійного форуму ООН з питань корінних народів.
Модератор: Олівер Лооде – член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів 2014-2016 роки, голова правління ГО «Уралік»
Організатори сайд-івенту підкреслили нагальну потребу в міжнародній увазі та діях, спрямованих на вирішення важкого становища корінних народів України в умовах триваючої агресії.
«Захист корінних народів України – пріоритет для Української держави, особливо під час повномасштабної війни і ми будуємо всі можливі платформи та механізми для цього», – зазначив Сергій Кислиця.
Він підкреслив, що рф продовжує обманювати людей щодо становища корінного кримськотатарського народу в окупованому Криму. Під час своїх виступів спікери детальніше розкрили це питання та розповіли про дискримінаційну політику та практику Росії як держави-агресора в окупованому Криму щодо корінних народів, проаналізували наслідки заборони представницького органу корінного кримськотатарського народу – Меджлісу, а також незаконну мобілізацію як воєнний злочин для придушення голосу корінної молоді, триваючу мілітаризацію Криму, який використовується як плацдарм для ескалації агресії, та пов’язані з цим гуманітарні та екологічні виклики.
Ескендер Барієв у своєму виступі зазначив, що наразі за даними Кримськотатарського Ресурсного Центру зафіксовано 319 політичних в’язнів і переслідуваних за кримінальними «справами» за період окупації Криму, 217 із них – представники кримськотатарського народу. У місцях несвободи – колоніях та СІЗО – перебувають 194 політв’язні, з них 134 – кримські татари.
Він детальніше розповів про тенденції порушень прав людини в окупованому Криму з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та про те, як рф активніше почала використовувати своє законодавство для посилення репресій стосовно жителів півострова.
«Зі свого боку, ми пропонуємо посилити тиск на рф та удосконалити механізм моніторингу та контролю реалізації санкційної політики і системно оновлювати список санкцій. Активізувати роботу із захисту прав людини в Криму. Розробити план дій щодо покращення становища корінних народів у регіоні Ради Європи та ОБСЄ. Ініціювати розробку плану гуманітарного реагування ООН щодо Криму», – підкреслив Барієв.
Людмила Коротких детальніше зосередилася на проблемі мобілізації жителів окупованих територій в армію рф.
«Незважаючи на те, що в Росії не запроваджено воєнний стан і офіційно не оголошено війну, 21 вересня 2022 року президент рф Володимир Путін оголосив так звану «часткову мобілізацію», яку організовують, із порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема й в окупованому Криму», – підкреслила вона.
Людмила додала, що окупанти цілеспрямовано проводять облави із метою мобілізації в армію рф у місцях компактного проживання кримських татар. Навіть існує документ під назвою «Список граждан крымско-татарской национальности, уклоняющихся от призыва на военную службу призывного пункта Белогорск и Белогорский район (по которым проводятся розыскные мероприятия)».
«Унаслідок цього, кримські татари змушені покидати Крим та виїжджати через треті країни, а таким чином продовжується депортація кримськотатарського народу», – пояснила вона.
Рефат Чубаров у своєму виступі наголосив, що у кримських татар не може бути майбутнього в рф, а лише у вільній та незалежній Україні.
«Крим буде звільнений і нас чекає етап реінтеграції. … Якщо говорити про автономію, то автономія Криму має бути збережена, але має бути трансформована. Ми повинні дуже чітко визначити, хто є суб’єктом цієї автономії і зрозуміло, що визначення цього суб’єкту має бути закріплено в Конституції України», – пояснив він.
Голова Меджлісу наголосив, що ця автономія має забезпечувати певні умови: непорушність територіальної цілісності України, реалізація кримськотатарським народом права на самовизначення, рівність прав всіх, хто житиме в Криму, забезпечення сталого розвитку Криму, як території.
Сулейман Мамутов підкреслив, що першопричиною всіх правопорушень в Криму є його окупація рф.
«Корінні народи стикаються з викликами, які пов’язані з порушенням прав, гарантованих Декларацією ООН про права корінних народів. Спочатку потрібно зрозуміти першопричину всіх цих порушень, якою, безумовно, є окупація Кримського півострова: в репресивному середовищі ви не можете підтримувати свою представницьку інституцію, ви не можете зберігати і захищати свою мову, культуру, традиції, політичну систему як корінний народ … Питання, яке ми повинні поставити собі: «Як ми можемо підтримати корінний народ України до закінчення окупації?» – додав він.
Переглянути запис заходу можна тут.