У п’ятницю, 10 січня, у Стамбульському відділенні Кримськотатарського дернеку (асоціації) відбулася панельна дискусія на тему: «Російсько-українська війна: становище кримських татар та майбутнє Криму». Захід зібрав експертів, представників кримськотатарського народу та інших гостей, які обговорили виклики, з якими стикається кримськотатарський народ, а також перспективи майбутнього півострова після деокупації.
Спікерами виступили:
- Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.
- Кутлук Каган Сюмер – професор, викладач кафедри економетрики Стамбульського університету.
У своєму виступі Ескендер Барієв кокомплексно описав ключові аспекти окупації Криму, ролі кримських татар у російсько-українській війні та перспективи майбутнього півострова після його деокупації.
Голова Правління КРЦ наголосив на таких тезах:
- Окупація Криму та її наслідки:
Ескендер Барієв представив статистику жертв російської окупації: кількість політичних в’язнів і переслідуваних за кримінальними «справами», зниклих безвісти та загиблих за період з 2014 року. Для наочного висвітлення проблеми було продемонстровано відеоролик КРЦ, що детально розповідає про ситуацію в окупованому Криму. - Повномасштабна війна та участь кримських татар:
Експерт акцентував увагу на внеску корінного кримськотатарського народу у боротьбу за незалежність України, представивши ексклюзивний документальний фільм КРЦ «Кримські Аскери», присвячений їхній участі у російсько-українській війні. - Визнання депортації актом геноциду:
Ескендер Барієв підкреслив важливість визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. Оскільки, депортація кримськотатарського народу є досі не завершеним (тривалим) міжнародним злочином, який не має терміну давності. Адже з початку окупації Криму у 2014 році тисячі кримських татар були вимушені поїхати з півострова через свою політичну позицію. Більше того, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну багато кримських татар знову мусили покинути дім через незаконну мобілізацію в російську армію.
КРЦ із 2015 року системну працює у цьому напрямку і на сьогодні депортацію 1944 вже офіційно визнали геноцидом 7 країн.
- Відновлення історичних топонімів Криму:
Обговорювалася важливість повернення автентичних назв населених пунктів Криму, що є частиною культурної спадщини та національної ідентичності кримських татар. Більшість назв, на жаль, була знищена російською владою у різні часи, аби стерти будь-який зв’язок корінних народів із півостровом. - Модель майбутнього Криму:
Ескендер Барієв презентував ролик, у якому експерти КРЦ висловлюють бачення майбутнього півострова після його деокупації. Він наголосив на важливості обговорення цих питань ще до деокупації Криму, аби ми не повторили помилки минулого.
Окрім цього, присутнім були представлені плакати, інфографіки та інші візуальні матеріали КРЦ, які висвітлюють ключові аспекти боротьби за права кримськотатарського народу та демонструють масштаби проблеми.
«Перш за все, аудиторію найбільше зацікавили питання відновлення історичних назв у Криму та процеси, які Україна проводить у цьому напрямку. Це викликало бурхливі оплески, адже багато присутніх є спадкоємцями тих чи інших населених пунктів у Криму. Для них це не лише символічно, але й надзвичайно важливо з погляду збереження історичної пам’яті», — наголосив Барієв.
Він також відповів на запитання про становище тюркомовних народів у росії.
«Історично так склалося, що багато тюркських народів стали чисельною меншиною через колоніальну політику російської влади у різні часи. Нинішня боротьба українського народу з окупантом є ключовим кроком не лише для відновлення незалежності України, але й для звільнення інших корінних народів, які мешкають у росії, і забезпечення їх права на розвиток», — зазначив він.
У підсумку, Ескендер Барієв зробив акцент на тому, що майбутнє Криму має бути з Україною.
«Україна вже робить вагомі кроки у цьому напрямку — відновлює історичні топоніми, приймає закон про корінні народи України. Серед них — кримські татари, караїми та кримчаки, які є тюркськими народами. Це є чітким доказом того, що Україна сприяє розвитку та захисту корінних народів. Тому майбутнє Криму в Україні є єдиним шляхом для збереження та процвітання кримськотатарського народу, караїмів та кримчаків», — підсумував Барієв.
Панельна дискусія стала черговим важливим кроком у висвітленні актуальних викликів, з якими стикається кримськотатарський народ, і підкреслила необхідність міжнародної солідарності у боротьбі за деокупацію Криму.
Особливістю заходу стала присвята пам’яті покійного Ахмеда Іхсана Киримли — колишнього голови Культурно-благодійної асоціації кримських татар, колишнього міністра туризму та інформації Турецької Республіки.
Фото: İstanbul Kırım Derneği