У пʼятницю, 17 травня, в Музеї Голодомору відбувся публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків», приурочений до 80-х роковин тотальної депортації комуністичним режимом кримських татар з Батьківщини.
Спікерами були:
– Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Голодомору;
– Ескендер Барієв, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.
Модераторка: Тетяна Савчук, менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.
«На жаль, світ своєчасно не засудив цей страшний злочин – геноцид кримськотатарського народу у 1944 році. А безкарність породила нову трагедію. Тепер російська федерація вчиняє геноцид проти всього українського народу», – підкреслила Тетяна.
Дівчина зазначила, що російська влада роками намагалася знищити Україну та її народ:
- Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947
- Депортація кримськотатарського народу 1944
- Окупація Криму та Донбасу 2014
- Повномасштабна війна в Україні 2022
«Дуже важливо працювати із міжнародним суспільством щодо визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду для того, аби злочинець нарешті був покараний», – додала Савчук.
Андрій Іванець під час свого виступу детально розповів, як і чому проти кримських татар було вчинено геноцид.
«Під час Другої світової війни Крим зазнав етнічних чисток та геноцидів з боку обох тоталітарних режимів – комуністичного та нацистського. Але злочин проти кримськотатарського народу займає серед них особливе місце», – зазначає Андрій Іванець.
Експерт підкреслив, що дійсно велика кількість українців у сталінському СРСР зазнали депортацій, втім, навіть на тлі цих масових злочинів насильницьке виселення корінного народу з Криму є особливо цинічним.
Ескендер Барієв розповів про те, як просувається процес визнання депортації корінного народу України геноцидом державами світу.
«Нагадаємо, що поки депортацію кримськотатарського народу визнали актом геноциду, окрім України, 3 країни: парламенти Латвії і Литви у 2019, а також парламент Канади у 2022. Проте це був дуже непростий процес», – зазначив експерт, розповідаючи про динаміку правотворчої активності у визнанні фактів незаконної депортації.
Крім цього, експерт розповів про роботу із українським та міжнародним суспільствами у цьому напрямку, про інформаційно-адвокаційні кампанії, в рамках яких розробляються тематичні плакати, інфографіки, тести, відеоролики, акції тощо.
За словами Барієва для того, щоб остаточно подолати наслідки депортації, потрібно:
- Сприяти визнанню депортації кримськотатарського народу – геноцидом парламентами різних країн світу.
- Отримати судове рішення про визнання депортації геноцидом кримськотатарського народу.
- Закріпити правовий статус Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу.
- Проводити наукові дослідження депортації, її впливу на соціально-психологічний стан кримськотатарського народу, на збереження його ідентичності, культури та мови. Проводити дослідження щодо ролі національних органів самоорганізації у подоланні наслідків депортації як на українському, так і на міжнародному рівні.
- Визначити вплив визнання депортації геноцидом на консолідацію кримськотатарського народу та українців, на зіставлення злочинів проти людяності різних епох, на процеси до досягнення перемоги над ворогом та деокупації і реінтеграції Криму.
Організаторами заходу виступили:
- Національний музей Голодомору-геноциду,
- Кримськотатарський Ресурсний Центр,
- Український інститут національної пам’яті.




