У суботу, 24 лютого, у Києві з 10:00 до 15:30 відбувся інтерактивний круглий стіл до Міжнародного дня рідної мови «Мова єднає!»
В рамках цього заходу будуть організовані 4 панелі:
- Відкриття заходу. Вітання.
- Забезпечення права на використання рідної мови.
- Мова об’єднує, розмаїття збагачує…
- Викладання української мови в школах із навчанням мовами національних меншин (спільнот).
Серед спікерів були представники Кримськотатарського Ресурсного Центру:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу;
Людмила Коротких – юристка та менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Ескендер Барієв у своєму виступі зазначив, що після того, як Генеральна Асамблея ООН оголосила 2022-2032 роки 10-річчям мов корінних народів, в Україні розпочалася активна державна політика щодо сприяння розвитку та збереженню мов корінних народів України.
«Так, в Україні починають розробляти концепцію розвитку кримськотатарської мови – в указі президента затверджена стратегія розвитку кримськотатарського народу. Хочу звернути вашу увагу, що коли ми говоримо про мову кримськотатарського народу, то це також стосується мови і караїмів, і кримчаків, тому що вони дуже близькі і схожі», – додав він.
Також Барієв зазначив, що команда Кримськотатарського Ресурсного Центру робить все для збереження та розвитку мови корінного народу України. Наприклад, у 2019 році Кримськотатарським Ресурсним Центром було переведено на кримськотатарську мову Загальну Декларацію прав людини та розміщено на офіційному ресурсі ООН. У 2021 році була переведена Європейська Конвенція прав людини.
Людмила Коротких, зі свого боку, презентувала аналіз законодавства України щодо права на використання рідної мови корінними народами та національними меншинами України.
Спершу, юристка коротко розповіла про міжнародне законодавство у цій сфері, згадавши такі важливі документи, як: Загальна декларація прав людини, Декларація ООН про права корінних народів, Європейська конвенція із захисту прав людини і основних свобод, Рамкова конвенція з захисту національних меншин тощо.
«Говорячи про українське законодавство, то передусім мовні права корінних народів та національних меншин закріплені у Конституції України. Однак конституція, як нам всім відомо, це своєрідний набір принципів, і це має бути розвинуто у спеціальних законах», – пояснила вона.
Коротких зазначила, що у Законі «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про корінні народи України» містяться положення про мовні права. Проте разом з тим існують певні колізії в українському законодавстві. Так, прикладом, профільний закон у цій галузі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» містить низку положень про те, що певні мовні права корінних народів, як до прикладу, використання мови корінних народів під час публічних заходів має бути визначено ЗУ «Про корінні народи України», в той же час, у Законі «Про корінні народи України» ці положення відсутні і процедура не є визначеною. І таких прикладів є декілька.
«Отже, сьогодні, коли Україна захищає свою незалежність і територіальну цілісність зі зброєю у руках. Коли говорить, що відстоює певні демократичні принципи, принципи рівності, розмаїтості, відкритості це має відображатись у національному законодавстві, мають бути внесені певні зміни та доповнення у вже існуючі закони. А інакше це лише залишиться гарним політичним лозунгом, без реальних дій. Сьогодні важливо продемонструвати всьому світу і людям, що залишаються на окупованих територіях, що Україна захищає права кожного громадянина не лише на словах, не лише зі зброєю у руках, а і вдосконаленням і приведенням у відповідність власного законодавства», – резюмувала Коротких.