Традиції кримських татар при народженні дитини глибоко вкорінені в їх культурі та відображають багату історичну спадщину. Ці традиції є важливими не лише, як засіб збереження культурної ідентичності, але й як спосіб зміцнення сімейних зв’язків та передачі культурних цінностей з покоління в покоління.
За традиціями, у кримських татар перші сорок днів мати і немовля ізольовані від сторонніх, щоб уберегти їх від небажаних наслідків та пристріту. Цей період називають чілле («40-днівка»). Саме стільки днів необхідно жінці для відновлення після пологів, а малюк за цей період стає більш міцнішим. Тільки після 40 днів (Кирктан чикман) друзі, родичі, знайомі та рідні можуть приходити в гості, щоб привітати з новонародженим і подивитися на малюка. Коли в дім приходить чоловік і бачить новонародженого вперше, то він обов’язково має дати будь-яку суму грошей батькам малюка.
Після народження прийнято давати ім’я малюкові (Адини коймак) згідно з кримськотатарською традицією. У межах цього ритуалу обирається ім’я для дитини, часто на честь предків або поважних осіб у спільноті, аби дитина могла увібрати в себе їхні найкращі риси та доброчинність. Провести цей обряд може мулла, батько чи дід дитини, якщо знають напам’ять мусульманські молитви: Азан, який читають дитині в праве вухо, та Ікамат – у ліве. Після цього малюку у вухо тричі повторюють його ім’я.
Ще один обряд, який зазвичай кримські татари проводять на сьомий день після народження малюка – це гоління голови. За традицією, перше волосся малюка зважують на вагах, і еквівалентно його вазі в золоті або сріблі батьки роздають милостиню усім знайомим.
Якщо в кримськотатарській сім’ї народжується хлопчик, батьки проводять обряд обрізання (суннет) у перші тижні життя, тому що процес загоєння проходить дуже швидко. Чітко встановленого терміну здійснення цього обряду немає. Деякі кримські татари можуть провести його в рік, в три, в п’ять або в сім років і так далі. Після навіть можуть пишно відзначити цю подію у колі друзів, знайомих та родини (суннет той – свято з приводу обрізання).
Слід зазначити, що після народження дитини батьки повинні зробити жертвопринесення (акіка). При народженні дівчинки в жертву приносять одного барана, а ось за хлопчика в жертву необхідно принести одразу двох баранів. Згідно з традицією це робиться в перші тижні або місяці після народження дитини. Батьки самі обирають зручну для себе дату. Найкращий час для акіка – це сьомий день після народження. Якщо не вийде на 7 день, то це можна зробити на 14 день, або на 21 день і роздати м’ясо всім нужденним, рідним і знайомим.
Один із найнезвичайніших обрядів (Ат-Тахнік), пов’язаних із новонародженим, полягає в тому, щоб протерти піднебіння новонародженого малюка м’яким сушеним фініком. Цей обряд здійснював пророк Мухаммед. Сенс Ат-Тахніка полягає в тому, щоб немовля привчилося до їжі та зміцнилося для цього.
Однією з ключових традицій пов’язаних із народженням малюка в сім’ї є «бешик той». Бешик – це традиційне дитяче ліжечко або колиска. Ця церемонія відзначається на 40-й день після народження малюка і символізує перше укладання дитини в колиску, що вважається значущим ритуалом, який залучає родичів, близьких, друзів сім’ї.
Під час церемонії «бешик той» близькі та сусіди приносять подарунки та побажання добробуту новонародженому та його батькам. Важливим елементом є також виконання традиційних пісень та колискових, які передаються з покоління в покоління і містять побажання здоров’я, щастя та успіху в житті дитини.
Ці традиції відіграють важливу роль в зміцненні зв’язку між поколіннями кримських татар, допомагаючи зберегти унікальну культурну ідентичність і передавати знання та цінності наступним поколінням.
Фото: Ельміра Максютова
