У вівторок, 7 жовтня, Кримськотатарський Ресурсний Центр в Українському кризовому медіацентрі представив Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2025 року. Крім того, КРЦ надав аналіз порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях.
Спікерами виступили:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Тетяна Савчук – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру;
Фадме Бєлялова – сестра політв’язня Мамута Бєлялова;
Руслен Мамедов – брат політв’язня Екрема Мамедова (онлайн).
Учасники пресконференції наголосили, що російська федерація продовжує системно порушувати права людини, вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності. Незважаючи на складні обставини, надзвичайно важливо фіксувати кожен такий випадок, адже це дозволить у майбутньому притягнути всіх винних до відповідальності.
За даними організації, за звітний період зафіксовано 25 обшуків, 100 затримань/утримань, 108 допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за 9 місяців 2025 року становить 177. Велика частина порушень з боку окупантів припадає на представників корінного кримськотатарського народу. Така практика набула на півострові системний характер.
За 9 місяців 2025 року було зафіксовано 25 обшуків, 12 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року було зафіксовано 59 випадків (35), а у 2023 – 57 (38).
«За 9 місяців 2025 року було зафіксовано 100 затримань, 18 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року було зафіксовано 91 випадок (26), а у 2023 – 154 (112). Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у рф організацій «Хізб ут-Тахрір», батальйону імені Номана Челебіджіхана, за «дискредитацію зс рф», «шпигунство», «державну зраду» тощо», – зазначив Ескендер Барієв.
За 9 місяців 2025 року зафіксовано 177 випадків арештів, 68 – щодо кримських татар. За аналогічний період 2024 року було зафіксовано 131 випадок (60), а у 2023 – 182 (122).
«Із 177 випадків: 77 нових арештів, 60 вироків, 5 адмінарештів, 35 – продовження термінів утримання під вартою», – пояснила Тетяна Савчук.
За 9 місяців 2025 року зафіксовано 239 випадків порушення права на справедливий суд, 103 – щодо кримських татар. За аналогічний період 2024 року було зафіксовано 229 випадків (131), а у 2023 – 226 (153).
Говорячи про право на здоров’я, то правозахисники зафіксували 57 випадків порушення цього права, 44 – щодо кримських татар. Особливу увагу спікери звернули щодо ситуацій із політв’язнями Аметом Сулеймановим, Тофіком Абдулгазієвим, Іриною Данилович, Рустемом Гугуриком, у яких суттєво погіршився стан здоров’я.
«Наразі за нашими даними, зафіксовано 8 політв’язнів Криму, які мають інвалідність. Крім цього, щонайменше 28політв’язнів є людьми похилого віку. Для них вироки можуть стати смертельними. І на жаль, уже є 3 смерті політв’язнів Криму через неналежні умови утримання, ненадання медичної допомоги, жахливе харчування», – зазначила Тетяна.
У звіті КРЦ, який доступний на сайті організації, також міститься інформація про допити, про неналежні умови утримання в СІЗО і в’язницях, про порушення прав політв’язнів, незаконні військові навчання в окупованому Криму, пропаганду, порушення релігійних прав, порушення екосистеми Криму.
Ескендер Барієв звернув увагу на нові тенденції тиску на кримських політв’язнів, які фіксує КРЦ. За його словами, окупаційна влада все активніше застосовує нові форми репресій, що мають на меті посилити контроль, залякування та придушення будь-якого спротиву:
- Позбавлення громадянства – як нова форма політичної розправи. У Криму зафіксовані перші випадки позбавлення російського громадянства політв’язнів. Такий крок створює серйозну загрозу їхньої депортації після відбуття строку покарання – зокрема до країн Центральної Азії, куди під час депортації 1944 року було вивезено кримських татар. Таким чином окупанти намагаються повторно вигнати представників корінного народу з рідної землі.
- Відновлення смертної кари – як інструмент залякування. У росії дедалі активніше обговорюють скасування мораторію на смертну кару за звинуваченнями у «тероризмі». Це створює пряму загрозу для кримських татар, переслідуваних за участь у «справах Хізб ут-Тахрір», «батальйону імені Номана Челебіджихана», а також для українських військових і цивільних, обвинувачених у зв’язках з полком «Азов».
- Психологічний тиск і катування. Правозахисники фіксують випадки надсилання політв’язням фальшивих повідомлень про смерть їхніх близьких. Такі «телеграми» мають на меті зламати морально. Також відомо про використання психотропних речовин і насильницьких методів допиту.
- Залякування та шантаж. Затриманих та їх рідних часто примушують мовчати – обіцяють звільнення, якщо вони не повідомлятимуть правозахисників або рідних про арешт. Таким чином окупанти прагнуть приховати факти порушень і створити атмосферу страху.
- Посилення репресивного законодавства. росія цілеспрямовано змінює своє законодавство, щоб легалізувати нові механізми переслідування громадян України в окупованому Криму.
Крім цього, виходячи із реалій сучасності, КРЦ почав фіксувати порушення прав люди на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областях. Як зазначила менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук, за 9 місяців 2025 року КРЦ зафіксував як мінімум 48 випадків затримання, 64 арешти. У звіті також звернули увагу на такі випадки як: пропаганда, військові навчання, загиблі та інші порушення.
Ці цифри, факти та приклади – лише частина страшної картини репресій, яка щодня розгортається на окупованих територіях. Проте за кожним статистичним рядком стоять конкретні людські долі. Тому до пресконференції долучилися родичі політичних в’язнів Криму.
Фадме Белялова, сестра політв’язня Мамута Белялова, розповіла про судовий процес над братом і про те, як окупаційна система знищує навіть натяк на справедливість. За її словами, попри очевидну відсутність доказів провини, «суд» виніс обвинувальний вирок, повністю проігнорувавши свідчення на користь Мамута.
«Після того, як відбувся суд присяжних, суд повністю знехтував усіма доказами, які підтверджували невинуватість мого брата. Є свідки, які чули, що присяжні обговорювали рішення на користь виправдання. Але згодом ми дізналися, що присяжні також зазнали погроз і психологічного тиску з боку ФСБ», – розповіла вона.
Пані Фадме наголосила, що дії окупаційної влади демонструють повну зневагу до міжнародного права та основоположних прав людини.
«Їхні методи, дії – вибивання свідчень, застосування фізичного та психологічного тиску, відчуття вседозволеності з боку окупаційної адміністрації – ставлять під сумнів саме існування прав людини, які гарантуються міжнародними гуманітарними правами та конвенцією про захист прави і основоположних свобод», — підкреслила вона.
Брат кримського політв’язня Екрема Мамедова Руслен Мамедов детально розповів про історію затримання та переслідування свого брата, наголосивши на відчутті повної безвиході, у якій опинилася родина.
За його словами, слідчі відкрито тиснули на Екрема, вимагаючи «зізнання» у злочинах, яких він не вчиняв.
«Слідчий прямо говорив, що знає – брат невинний, але є команда з москви посадити його будь-якою ціною. Мовляв, навіть якщо він не зізнається, вирок уже вирішений: від 16 років до довічного ув’язнення. А якщо піде на співпрацю – обіцяли від одного до чотирьох років», – розповів Руслен Мамедов.
У результаті, попри відсутність доказів, у жовтні Екрем Мамедов отримав вирок – 8,5 років позбавлення волі.
Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв у підсумку вкотре наголосив на важливості своєчасного інформування про факти порушень прав людини, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях України.
«Дуже важливо невідкладно інформувати у випадках затримань або викрадень людей. Часто саме перші години після зникнення є критичними – тоді ще є можливість знайти людину, не допустити тортури і, найголовніше, зберегти їй життя», – підкреслив він.
Фото: КРЦ, УКМЦ