У жилах кримських татар тече кров понад 30 різних за генезисом етносів, серед яких таври, скіфи, кіммерійці, елліни, сармати, аллани, булгари, татари, готи, гуни, черкеси, сельджуки, печеніги і хозари та інші народи, які коли-небудь перебували на території Криму. Етногенез кримськотатарського народу почав розвиватися з давніх давен і склався приблизно у XV столітті, коли була сформована його держава – Кримське Ханство різними шляхами (міграція, асиміляція, розселення, завоювання одних етнічних груп іншими).
Кримські татари в етнографічному плані діляться на три основні субетнічні групи, які відрізняються між собою за антропологічною ознакою, побутом, особливостями культури і мови: гірські та передгірні – орта йолак, степові – ногаї, та південнобережні – ялибойлю, проте завжди відчували себе частиною єдиного народу.
Якими ж вони були?
Південнобережні (ялибойлю) кримські татари, тюркська етнічна підгрупа огузського походження, в етногенезі яких брали участь нащадки древніх етнічних груп (таври, кіммерійці, греки-еліни, римляни, генуезці, готи, італійці, турки та інші народи). Ялибойлю мешкали на територіях близько Південного берега Криму, від Фороса на заході до Феодосії на сході. Як правило південнобережні кримські татари – це люди високого зросту, міцної статури, мають довгасті обличчя з темними очима. Основними видами діяльності південнобережних кримських татар були садівництво, виноградарство, тютюновництво, скотарство на схилах яйли, бджільництво, рибальство та суднобудування. До раціону харчування ялибойлю зазвичай входили м’ясо-молочні продукти, риба, велика кількість зелені, фруктів та овочів. Цей субетнос частіше за все показують як вмілих торгівців і гостинних господарів, які знаються на тому, як грати на струнах душ туристів.
Гірські (тати або орта йолак) кримські татари, суміш двох тюркських етнічних підгруп огузського та кипчацького походження, які сформувалися із таврів, скіфів, аланів, готів, половців, гунів, хозар і кипчаків. Тати є підкорювачами гір і до депортації проживали на території, яку називали «орта йолак». Про походження назви «тати» до сих пір ведуться палкі дискусії. Горці є дуже яскравим і різноманітним субетносом, серед яких зустрічаються люди високого зросту з рудим або русявим волоссям і світлими очима. Основними видами діяльності гірських кримських татар було: садівництво, городництво, тютюновництво, бджільництво та лісові промисли. Їхній діалект має як кипчатські, так і огузькі риси і є проміжним між діалектами південнобережних і степовиків. Саме діалект жителів орта йолак найбільш близький до мови словника 13 століття – «Кодексу Куманікуса».
Степові (ногаї) кримські татари, до складу яких увійшли тюркські племена кипчацького походження (кипчаки, ногайці і рештки раннього тюркського населення (хозар, печенігів, гунів). Це нащадки кочових племен, що входили до складу Золотої Орди. Для ногаїв рідною колискою стали степи. У їх зовнішності можна відмітити європеоїдні риси з елементами монголоїдності, які демонструють минулу часткову належність до монголоїдної раси.
Не можна не відмітити знаменитий темперамент степових ногаїв, що невідмінно виділяє їх з усіх жителів Криму. У степу кожен кримський татарин – воїн. Ногаї були чудовими воїнами та становили основний кістяк ханської армії. Під час військових дій ногаї були найкращими лучниками. Їх ареал проживання – чоль тараф (степова сторона). Вона включає степову та рівнинну частини Криму і Керченський півострів. Кухня степових кримських татар відрізняється багатством м’ясних та борошняних страв.
До депортації 1944 субетнічний склад кримськотатарського народу був представлений так: 30% -південнобережні, 20% – степові і близько 50% – гірські і передгірні. Проте депортація 1944 зруйнувала традиційні ареали розселення. У результаті змішаного проживання кримських татар у місцях заслання відбувалося розмивання субетнічних груп народу.
А чи є серед ваших знайомих кримські татари і до якої етнічної групи вони належать?
Фото: із відкритих джерел Інтернету
