23 лютого 2026 року Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв разом із Головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим провели зустріч із представниками турецької громади в Берліні.
Під час виступу Барієв окреслив історичні передумови формування кримськотатарської діаспори та сучасні виклики, з якими стикається народ після окупації Криму. Він нагадав, що темні часи для кримських татар почалися після захоплення Кримського ханства у 1783 році, коли через тиск і переслідування багато представників народу були змушені залишити батьківщину та розселилися, зокрема, в Туреччині, Румунії та інших країнах.
Він також зупинився на питанні депортації 1944 року, коли радянська влада насильно виселила кримських татар до Уралу, Сибіру та республік Центральної Азії.
Ескендер Барієв проінформував, що кримськотатарський національний рух став одним із наймасштабніших ненасильницьких рухів у СРСР і відіграв важливу роль у поверненні народу на батьківщину наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років та в розвалі Радянського Союзу.
«Для кримських татар окупація Криму — це з одного боку трагедія, а з іншого — шанс стати більш суб’єктними та відомими у світі. Багато залежить від того, як кримські татари поведуть себе самі», — заявив Голова Правління КРЦ.
Також він зазначив, що після початку нової окупації Криму у 2014 році російська влада заборонила Меджліс кримськотатарського народу і розгорнула системні переслідування кримських татар, що спричинило нові хвилі вимушеної міграції до європейських країн, на материкову частину України та до Туреччини. За його словами, ці процеси посилилися після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році.
«Сьогоднішня війна — це продовження трагедії для кримських татар і всіх українців, але водночас це шанс зруйнувати імперію зла, яка принесла загрози багатьом народам», — підкреслив Барієв.
Правозахисник наголосив на важливості єдності тюркських народів і підтримки кримськотатарського народу з боку турецької діаспори Німеччини.
Він окреслив дві ключові цілі:
1. збереження корінного кримськотатарського народу;
2. повернення до вільного, деокупованого Криму з відновленням національно-територіальної автономії.
Окрім цього Ескендер Барієв підкреслив, що офіційно військовим шляхом здійснити звільнення Криму має право лише українська армія, у лавах якої воюють і кримські татари, і представники інших тюркських народів, зокрема азербайджанців.
Водночас він закликав посилювати волонтерську та громадську підтримку України.
Також Ескендер Барієв повідомив, що під час контактів із німецькими політиками неодноразово порушується питання взаємодії з тюркськими діаспорами в Німеччині. Тому дуже важлива позиція громадян Німеччини тюркського походження для сприяння тому, щоб у Німеччині питання Криму залишалося на порядку денному та щоб посилювалася підтримка України й кримськотатарського народу.