10 липня на пресконференції Кримськотатарського Ресурсного Центру, присвяченій презентації Аналізу порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму за І півріччя 2025 року, керівниця правозахисних проєктів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Петрук наголосила на важливості повернення цивільних заручників та окреслила ключові виклики цього процесу.
За її словами, повернення цивільних осіб залишається не менш важливим завданням, ніж повернення військовополонених, однак інформація про затриманих громадян збирається переважно з відкритих джерел, повідомлень родин та свідчень звільнених.
«Повернення цивільних є таким самим пріоритетом для держави, як і повернення військовополонених. Але росія не ділиться з нами списками, не сповіщає через Червоний Хрест, і вся інформація збирається по частинках — через відкриті джерела, родини, звільнених осіб», — зазначила керівниця правозахисних проєктів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Петрук підкреслила, що попри те, що міжнародне право передбачає звільнення цивільних поза межами процедур обміну, наразі саме через обміни вдається повертати громадян додому. За її словами, до травня 2025 року вже вдалося повернути близько 200 осіб:
«До травня 2025 року вже вдалося повернути близько 200 цивільних. Це – певний прорив. Але, за логікою міжнародного права, цивільні не мали б бути частиною обмінів. Їх просто повинні були звільнити. Проте саме обміни залишаються єдиним механізмом повернення – і ми продовжуємо цю роботу».
Під час заходу Вікторія Петрук також закликала громадський сектор долучатися до збору інформації про цивільних, які перебувають у полоні або стають об’єктами кримінального переслідування з боку окупаційної влади. Вона наголосила, що робота з повернення залишається надзвичайно складною, якщо немає точних даних про кількість таких людей, місце їхнього утримання та умови, у яких вони перебувають.