Окупаційна прокуратура Криму повідомила, що так званий Верховний «суд» Республіки Крим виніс вирок у справі про «державну зраду» проти Ісмаїла Шемшедінова.
За версією слідства, у 2022 році чоловік, який виступав проти так званої «спеціальної військової операції», нібито встановив контакт із представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. За завданням української сторони Шемшедінов, як стверджують окупанти, збирав геолокаційні дані про нафтобази, місця дислокації частин Росгвардії в Керчі, а також об’єкти Міноборони рф і передавав їх через месенджер.
Також російські силовики заявили, що Шемшедінов нібито є «прихильником забороненого в рф Меджлісу кримськотатарського народу», активно виступав проти російської окупації та публікував антиросійські коментарі в соціальних мережах.
Нагадаємо, що затримання ще відбулося 26 січня 2024 року в тимчасово окупованому селищі Іслям-Терек після обшуку в будинку Ісмаїла Шемшедінова. Окупаційні силовики прочитали «ухвалу суду», але не пояснили причин обшуку, не залишили жодних документів і вивезли чоловіка в невідомому напрямку. Його матері Ельзарі Абібуллаєвій сказали, що син «вийде на зв’язок через три дні», однак цього так і не сталося.
Лише 15 квітня 2025 року Кримськотатарському Ресурсному Центру з достовірних джерел стало відомо, що Ісмаїл перебуває в СІЗО-2 міста Акмєсджит (Сімферополь). До того моменту родина, включно з дружиною та маленькою донькою, не мала жодної інформації про його місцезнаходження. Мати Шемшедінова зверталася до різних «силових структур» Криму, але скрізь отримувала відмову чи ігнорування.
У липні 2025 року окупаційний суд, повністю погодившись із позицією обвинувачення, засудив Ісмаїла Шемшедінова до 13 років колонії суворого режиму з подальшим обмеженням волі строком 1 рік і 10 місяців.
Кримськотатарський Ресурсний Центр підкреслює: подібні справи, які кваліфікуються як «державна зрада» або «шпигунство», часто використовуються як інструмент тиску та залякування жителів окупованого Криму. Такі вироки виносяться без дотримання стандартів справедливого судочинства, часто – у закритому режимі, без доступу адвокатів, родичів чи незалежних спостерігачів. Ці репресії мають на меті придушити будь-які прояви нелояльності та придушити інакодумство на півострові.