«Наше завдання – зробити так, аби Крим після деокупації став прикладом стійкої демократії, поваги до прав людини та міжетнічної гармонії», — Ескендер Барієв

21 Серпня, 2025

У четвер, 21 серпня, у приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася Всеукраїнська конференція – круглий стіл «34 роки Незалежності України: внесок, досягнення та перспективи розвитку національних спільнот України».

У заході взяв участь Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

«Політика деокупації має бути тісно повʼязана з відновленням і посиленням правового статусу корінних народів», — зазначив Голова Правління КРЦ.

Він виділив ключові моменти політики деокупації:
Законодавче визнання їх прав на самовизначення у формі національно-територіальної автономії в складі
України.
Забезпечення представництва корінних народів в органах влади всіх рівнів.
Реальне залучення Меджлісу та Курултаю як легітимних представницьких органів до процесів
формування державної політики України щодо Криму.
Міжнародна підтримка та захист прав корінних народів як частини глобального порядку денного щодо прав корінних народів.

«Реінтеграція Криму — це не просто відновлення адміністративного контролю.
Це глибокий процес соціальної, правової та когнітивної реінтеграції, який має базуватися на довірі, справедливості та рівності», — наголосив Ескендер Барієв.

Виступаючи перед іншими, він нагадав, що у 2014 році, коли росія почала агресію проти України, Меджліс кримськотатарського народу зайняв принципову позицію.

Барієв пригадав звернення Меджлісу кримськотатарського народу та зазначив, що в ньому Меджліс кримськотатарського народу став першою організацією у Світі, яка:
– підтвердила суверенітет та територіальну цілісність України у міжнародно
визнаних кордонах;
рішуче засудила акт агресії з боку російської федерації та спробу анексії Криму;
заявила про невизнання кримського референдуму 16 березня 2014 року,
запланованого з метою змінити територіальну належність Криму;
– категорично відкинула будь-які спроби визначити майбутнє Криму без вільного волевиявлення кримськотатарського народу – корінного народу України;
– наголосила, що право вирішувати, в якій державі жити кримськотатарському
народу, належить виключно самим кримським татарам;
продемонструвала своє право на самовизначення – що відновлення прав кримськотатарського народу та реалізація ним права на самовизначення на своїй історичній Батьківщині мають здійснюватися у складі суверенної та незалежної української держави;
зазначила, що будь-яка влада в Криму має формуватися та здійснювати свою діяльність лише за умови вільно вираженої волі та згоди кримськотатарського
народу;
– закликала ВР та інші вищі органи державної влади України негайно та спільно з міжнародними організаціями (ООН, ОБСЄ, Рада Європи, Європейський Союз), з метою реалізації природних прав кримськотатарського народу, передбачених міжнародними актами про права корінних народів, забезпечити вільне волевиявлення на здійснення кримськотатарським народом невідʼємного права на самовизначення на своїй історичній території – Крим.

«Кримськотатарський Ресурсний Центр активно працює над тим, щоб ці принципи стали основою державної політики. Ми розробляємо стратегії, проводимо дослідження, ведемо адвокаційну діяльність на національному та міжнародному рівнях», — пояснив Барієв.

Він також підкреслив, що ухвалений Закон України «Про корінні народи України» є фундаментом для захисту прав кримських татар, караїмів та кримчаків, але держава має зробити більше для його практичної реалізації.

Окрім цього, Голова Правління КРЦ озвучив рекомендації щодо внесення змін до Стратегії деокупації та реінтеграції Криму у таких напрямах:
1.Публічна влада
2.Кримінальна політика
3.Міграційна політика
4.Цивільна політика
5.Соціальна та гуманітарна політика
6.Інформаційна політика
7.Екологічна політика
8.Міжнародна політика
9.Політика справедливості
10.Антикорупційна політика

Фото: КРЦ