1 липня, минуло чотири роки з моменту ухвалення Закону України «Про корінні народи України». Цей документ став історичним кроком у визнанні прав кримських татар, караїмів і кримчаків як корінних народів України. Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв наголосив на тому, що задля ухвалення подальших підзаконних актів необхідно закріпити правовий статус за представницьким органом.
Меджліс кримськотатарського народу та команда КРЦ з 2014 року активно працювали над ухваленням цього закону в Україні, а також системно висвітлювала проблеми трьох корінних народів на таких міжнародних майданчиках як Постійний Форум ООН з питань корінних народів та Експертний Механізм з прав корінних народів, багаторазові зустрічі з спецдоповідачем з прав корінних народів, десятки звітів до правозахисних механізмів ООН, ОБСЄ та Ради Європи щодо захисту прав корінних народів.
«За нашими підрахунками, необхідно розробити 17 підзаконних актів, з яких два вже ухвалено. Ще один підзаконний акт готовий, але розпорядження Кабміну досі не прийнято. Йдеться про резервування земель для представників корінних народів, які будуть повертатися на батьківщину. Цей документ ще раніше розробив державний комітет України по земельних ресурсах», — зазначив Голова Правління КРЦ.
Ескендер Барієв наголосив на тому, що однією з ключових умов для реалізації Закону України «Про корінні народи України» є визнання правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу. Саме це, за його словами, є необхідним для підготовки та ухвалення більшості підзаконних актів, передбачених законом.
«Коли ми говоримо про подальші підзаконні акти, то справді, для їх якісної підготовки одним з основних завдань є закріплення правового статусу за представницьким органом. Наприклад, для розробки підзаконного акту щодо медіа корінного народу потрібно, щоб існував представницький орган, оскільки 51% акцій мають належати саме йому. Відповідно, затримка у визнанні правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу, зокрема, гальмує реалізацію як самого закону, так і підзаконних актів», — наголосив Барієв.
Водночас він зазначив, що, окрім розробки підзаконних актів, важливо також внести зміни до низки чинних законів України.
Істерична реакція російського президента, де він назвав закон «проявом нацизму» стала підтвердженням його ефективності та важливості. Україна вперше на законодавчому рівні розпочала процес захисту і підтримки корінних народов.
КРЦ зазначає, що Україна має продемонструвати, що вона є демократичною, правовою та європейською державою, яка визнає свої корінні народи, підтримує їхній розвиток і не чинить політики асиміляції. Це дає змогу не лише захистити власних громадян, а й стати прикладом для інших країн світу, де корінні народи досі борються за базові права.