Кримський похід Девлета Ґерая 1571 року був однією з найбільш руйнівних атак кримських татар на Московське князівство, на чолі якого тоді був Іван Грозний.
Отже, навесні 1571 року Девлет Ґерай вирушив зі своїм великим військом, що складалося з кримських татар та їхніх союзників. Похід був ретельно спланований, і хан мав на меті здійснити вирішальний удар по Москві, яка була ослаблена внутрішніми суперечками та нещодавніми військовими невдачами.
Коли кримські татари досягли Москви і без великих зусиль прорвали московську оборону, захисники міста були не в змозі організувати ефективний опір. У свою чергу Іван Грозний вирішив просто втекти зі своїми синами та скарбами до Троїцького монастиря.
Як зазначає історикиня Гульнара Абдулаєва, насправді Девлет Ґерай не збирався спалювати місто. Його метою був Іван IV – головний винуватець цих подій.
«24 травня, не зустрівши на своєму шляху серйозної перешкоди, Девлет Ґерай підступив до Москви. Він прийшов вимагати пояснень. Але тут, крім міського ополчення, хан не зустрів жодного опору. Девлет Ґерай терпляче чекав, коли Іван Грозний вступить із ним у переговори. Але московський князь увесь цей час ховався в Ростові з побоювання потрапити в полон до кримського хана. Коли терпіння Девлета Ґерай вичерпалося, він віддав розпорядження підпалити розважальний двір князя – Коломенське, що було за одну милю від міста. Але він не збирався спалювати Москву», – пояснила вона.
Розв’язка настала 3 червня 1571 року, коли у передмісті спалахнула пожежа. Сильний вітер поширив вогонь на все місто, яке було забудоване, в основному, дерев’яними будівлями. За декілька годин Москва згоріла вщент. За різними оцінками, у пожежі загинуло від 30 до 80 тисяч людей, а ще більше було взято у полон.
Цей напад мав значні наслідки для Московського князівства. Він показав слабкість московської оборони та неспроможність Івана IV захистити своїх підданих. Водночас, цей похід зміцнив авторитет Девлета Ґерая серед кримських татар і їхніх союзників, показавши його як потужного і грізного правителя.
У відповідь на цей напад, Іван IV був змушений укласти мир з Кримським ханством і погодитися на виплату щорічної данини, а також віддав кримському хану Астрахань, проте відмовився віддавати Казань, що у майбутньому вже призвело до нових наслідків.
фото: «Кремль палає», Ілля Рєпін / твітер Мохова, нейромережа