Сьогодні, 5 вересня, відзначається Міжнародний день жінок корінних народів. Ця дата щороку покликана вшанувати історію, боротьбу та внесок жінок корінних народів у розбудову суспільства.
Традиційно кримськотатарські жінки брали активну участь у політичному житті та процесах прийняття рішень. Першими жінками в Європі, які отримали право обирати і бути обраними, були саме кримськотатарські жінки. Серед 80-ти делегатів Першого Курултаю кримськотатарського народу у 1917 році було 4 жінки. На момент окупації серед 33 членів Меджлісу кримськотатарського народу також було 4 жінки, серед 248 делегатів Курултаю — 18 жінок, а з 2 500 членів регіональних і місцевих меджлісів — близько 100.
Ця традиція бере початок ще з часів Кримського ханства. Жінки брали участь у політичному, культурному та економічному житті, займали впливові позиції. Мати першого кримського хана Хаджі-Герая Асія-хатун мала значний політичний вплив. Дружина хана Інджі-Бек-хатун у 1332 році збудувала перше медресе – вищий навчальний заклад у Старому Криму. У ханстві навіть існував титул валіде-султан — «велика мати». У неї був навіть окремий представник, який брав участь у державній раді Кримського ханства.
Проте сьогодні, навіть через десятиліття після ухвалення Декларації ООН про права корінних народів, у тимчасово окупованому Криму жінки зазнають системних порушень прав людини.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, станом на вересень 2025 року щонайменше 30 жінок з Криму перебувають у російських СІЗО та колоніях. Серед них — 4 кримські татарки: Джемілова Лера, Аблязова Ельвіра, Буюкчан Хатідже та Ерсмамбетова Ніяра. Крім того, 7 жінок перебувають під обмеженнями поза місцями несвободи, серед них — 2 кримські татарки: Зекеряєва Еміне та Умерова Ельміра. Ще 7 жінок переслідуються за кримінальними справами, серед них 4 кримські татарки: Аріфова Евеліна, Джамаладінова Сусана, Умерова Зера та Халілова Гульсум.
Та крім цього, сотні кримськотатарських жінок у Криму стають мішенню системного тиску з боку окупаційної влади. У їхні домівки вриваються з обшуками, проти них фабрикують адміністративні справи лише через активну громадянську позицію чи підтримку політв’язнів. Дружинам і матерям незаконно ув’язнених кримських татар відмовляють у побаченнях із чоловіками та синами, фактично позбавляючи їх права на сім’ю. Такі дії є свідомою політикою залякування та спробою зламати дух цілого народу.
Кримськотатарський Ресурсний Центр наголошує:
- росія має негайно звільнити всіх жінок, утримуваних із політичних мотивів;
- припинити системні порушення прав жінок в окупованому Криму.
Закликаємо міжнародну спільноту посилювати тиск на росію та всіх небайдужих поширювати цю інформацію.