Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких на 25-й сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів виступила у межах пункту 5(e), присвяченого міжрегіональному, міжпоколіннєвому та глобальному діалогу, з фокусом на темі: «Корінні народи і зміна клімату: статті 3, 4, 25 та 26 Декларації ООН про права корінних народів».
Під час виступу вона наголосила на необхідності повного та практичного виконання положень Декларації ООН про права корінних народів.
«Ми закликаємо до повного, практичного та ефективного виконання статей 3, 4, 25 та 26 Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів. Це означає перехід від формального визнання до реальних гарантій самовизначення, автономії та прав на землі, території та ресурси», — заявила Коротких.
Вона підкреслила, що для корінних народів земля має особливе значення.
«Для корінних народів земля — це не товар, а ідентичність, культура та виживання. Коли цей зв’язок порушується — чи то через кліматичні зміни, чи то через збройний конфлікт — наслідки часто є незворотними», – пояснила вона.
Окрему увагу представниця КРЦ приділила ситуації кримськотатарського народу в умовах тимчасової окупації Криму.
«Для кримськотатарського народу це реальність, з якою доводиться жити. З часу окупації Криму у 2014 році ми стикаємося з обмеженнями доступу до наших земель та ресурсів, придушенням представницьких інституцій та погіршенням стану довкілля без нашої участі чи згоди».
Також вона наголосила на екологічних наслідках повномасштабної війни росії проти України.
«Сьогодні батьківщина корінних народів України стала ареною триваючої повномасштабної збройної агресії. Ця війна не лише забирає тисячі життів, а й завдає серйозної шкоди довкіллю — через викиди від вибухів, розливи нафти та руйнування екосистем».
За словами Коротких, наслідки війни виходять далеко за межі України та впливають на біорізноманіття, безпеку на морі та екологічний баланс усього Чорноморського регіону.
У виступі також було акцентовано на важливості міжнародно-правових механізмів у сфері кліматичної відповідальності держав.
«Консультативний висновок Міжнародного суду ООН щодо зміни клімату, який зараз готується, може уточнити зобов’язання, пов’язані із запобіганням екологічній шкоді, належною ретельністю та захистом прав людини, зокрема прав корінних народів».
Людмила Коротких підкреслила, що корінні народи мають бути не об’єктами рішень, а повноцінними учасниками кліматичної політики.
«Держави залишаються основними носіями обов’язків. Однак у процесі прийняття рішень необхідно залучати корінні народи як правовласників та партнерів».
На завершення вона наголосила:
«Корінні народи найменше сприяють зміні клімату, проте зазнають її найсуворіших наслідків. Водночас ефективні кліматичні рішення залежать від знань та управління корінних народів. Тому повага до цих прав не є факультативною — вона є необхідною для справедливих та сталих кліматичних дій».
Повний текст виступу:
Шановні делегати, дорогі сестри та брати з числа корінних народів,
Мене звати Людмила Коротких. Я виступаю як юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру та як представниця корінного кримськотатарського народу України.
Ми закликаємо до повного, практичного та ефективного виконання статей 3, 4, 25 та 26 Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів.
Це означає перехід від формального визнання до реальних гарантій самовизначення, автономії та прав на землі, території та ресурси.
Для корінних народів земля — це не товар, а ідентичність, культура та виживання.
Коли цей зв’язок порушується — чи то через кліматичні зміни, чи то через збройний конфлікт — наслідки часто є незворотними.
Для кримськотатарського народу це реальність, з якою доводиться жити.
З часу окупації Криму у 2014 році ми стикаємося з обмеженнями доступу до наших земель та ресурсів, придушенням представницьких інституцій та погіршенням стану довкілля без нашої участі чи згоди.
Сьогодні батьківщина корінних народів України стала ареною триваючої повномасштабної збройної агресії.
Ця війна не лише забирає тисячі життів, а й завдає серйозної шкоди довкіллю — через викиди від вибухів, розливи нафти та руйнування екосистем.
Ці наслідки впливають на біорізноманіття, безпеку на морі та екологічний баланс усього Чорноморського регіону.
Водночас ми спостерігаємо важливі зміни на міжнародному рівні.
Міжнародні правові процеси дедалі більше визначають зобов’язання держав щодо зміни клімату.
Зокрема, консультативний висновок Міжнародного суду ООН щодо зміни клімату, який зараз готується, може уточнити зобов’язання, пов’язані із запобіганням екологічній шкоді, належною ретельністю та захистом прав людини, зокрема прав корінних народів.
Він також має потенціал посилити відповідальність за екологічну шкоду, зокрема в ситуаціях збройного конфлікту.
Держави залишаються основними носіями обов’язків.
Однак у процесі прийняття рішень необхідно залучати корінні народи як правовласників та партнерів.
Це вимагає значущої участі представників різних поколінь, зокрема жінок, молоді та носіїв знань з числа корінних народів.
Також надзвичайно важливо продовжувати зміцнювати діалог та процеси деконфліктування між корінними народами та місцевими громадами в рамках кліматичних механізмів, зокрема в рамках РКЗК ООН.
Це є ключовим для забезпечення того, щоб кліматична політика була інклюзивною, запобігала конфліктам щодо землі та ресурсів і ґрунтувалася на правах людини.
Існують очевидні причини для дій.
Корінні народи найменше сприяють зміні клімату, проте зазнають її найсуворіших наслідків.
Водночас ефективні кліматичні рішення залежать від знань та управління корінних народів.
Тому повага до цих прав не є факультативною — вона є необхідною для справедливих та сталого кліматичних дій.
І питання полягає в тому, чи відбудеться реалізація та як саме.
Дякую.