Співзасновниця Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва дала інтерв’ю Медійній ініціативі за права людини (МІПЛ), у якому розповіла про ситуацію з кримськими політв’язнями, строки ув’язнення та практику переслідувань після окупації Криму.
Вона повідомила, що у 2020-х роках частина засуджених почала виходити на свободу після відбуття строків. За даними Барієвої, тільки з Криму на цей час 27 таких політв’язнів вийшли на свободу, відбувши повні строки.
Водночас, за її словами, значна кількість громадян України досі перебуває в місцях несвободи або вважається зниклими безвісти.
«У російських колоніях і СІЗО залишаються ще понад 350 звинувачуваних або засуджених за “політичними” статтями кримчан. Ще 29 “політичних” вважаються зниклими безвісти», – зазначає Барієва.
Вона також наголосила на вкрай низькій частці цивільних осіб серед звільнених у межах обмінів.Загалом за 12 років обміняли лише 12 цивільних кримчан, при цьому від початку повномасштабного вторгнення – тільки чотирьох.
Окремо Барієва звернула увагу на випадки повторного переслідування після відбуття покарання, зокрема історію Олександра Долженкова. Чоловіка засудили до року в’язниці за створення «екстремістської спільноти» у соціальних мережах, а після того, як він відбув цей строк, затримали вдруге і відправили за ґрати ще на шість років – нібито за повідомлення про замінування Кримського мосту. Втім, далі Долженкову «пощастило»: після відбуття другого строку його депортували.
Вона також зазначила, що кримські татари становлять більшість серед переслідуваних у Криму, хоча в частці населення вони – меншість. Переслідують їх переважно за нібито належність до Хізб-ут-Тахрір, який у росії визнано терористичним.
Ще одним із тривожних явищ вона назвала практику позбавлення громадянства та депортацій після звільнення. Політичних вʼязнів – кримських татар – почали позбавляти російського громадянства (ним свого часу наділили всіх кримчан, хто не оформив спеціальну відмову) і депортувати.
«У документах, які отримали деякі політв’язні, була вказана депортація після звільнення з колонії та заборона на в’їзд до рф, наприклад, на десять років. Кримським політв’язням Ленуру Сейдаметову та Насруллі Сейдалієву погрожували екстрадицією/депортацією до Узбекистану, де вони народилися», – пояснила вона.
За її словами, після 2022 року кількість переслідувань у Криму суттєво зросла. На півострові, згідно з даними Зареми Барієвої, після початку повномасштабного вторгнення кількість заарештованих і засуджених мешканців зросла втричі.