У п’ятницю, 20 лютого, у пресцентрі «КИЇВІНФОРМ» відбувся круглий стіл, присвячений Міжнародному дню рідної мови. Захід був зосереджений на питаннях збереження та розвитку мов національних спільнот і корінних народів України.
Організатором виступила Громадська спілка «Рада національних спільнот України 2025», яку очолює Ашот Аванесян.
Під час заходу учасники обговорили актуальні виклики у сфері мовної політики, зокрема збереження мов, що перебувають під загрозою зникнення, роль державних інституцій та громадянського суспільства у підтримці мовного розмаїття, а також значення мов як важливого чинника міжкультурного діалогу та суспільної згуртованості.
У круглому столі взяла участь юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких. Вона акцентувала увагу на ролі мови як ключового елементу ідентичності корінного народу, а також інструменту спротиву в умовах окупації.
Вона наголосила, що для корінних народів мова є одним із визначальних критеріїв їхнього існування:
«Наявність унікальної власної мови — це один із критеріїв визначення корінного народу. І це дуже сильно підкреслює, наскільки важлива мова для збереження ідентичності та культури».
За словами Людмили Коротких, після окупації Криму кримськотатарська мова однією з перших зазнала системних утисків:
«На момент окупації Криму діяли 15 шкіл з навчанням кримськотатарською мовою, було 384 класи. Фактично на сьогодні жодної такої школи не залишилося. На папері вони можуть існувати, але на практиці такого немає».
Вона також підкреслила, що окупаційна влада чинить тиск на батьків, аби обмежити навчання дітей рідною мовою, однак навіть у цих умовах триває спротив:
«Батьки об’єднуються, пишуть заяви і домагаються можливості, щоб діти навчалися рідною мовою. Це також є тим спротивом, який триває на окупованих територіях».
Вона наголосила, що кримськотатарська мова перебуває під системним тиском, а сфера її використання в окупованому Криму суттєво обмежена, зокрема витіснені незалежні кримськотатарські медіа.
Разом з тим, Людмила Коротких підкреслила важливість державної політики України щодо підтримки мов корінних народів:
«Обов’язок держави — створювати належні умови для збереження і розвитку мов корінних народів і національних меншин. Це позитивний обов’язок, який передбачає активні дії».
Людмила Коротких також нагадала, що команда Кримськотатарського Ресурсного Центру активно працює у напрямку збереження та розвитку мови корінного народу України. Наприклад, у 2019 році КРЦ було переведено на кримськотатарську мову Загальну Декларацію прав людини та розміщено на офіційному ресурсі ООН. У 2021 році була переведена Європейська Конвенція прав людини.
Вона також звернула увагу на виклики, пов’язані з розвитком кримськотатарської мови, зокрема брак фахівців та розпорошеність народу:
«Особливість корінного народу — відсутність материнської держави. Народ розпорошений по всьому світу, носіїв мови небагато, а багато фахівців залишаються в окупації».
На завершення юристка висловила сподівання, що державні програми підтримки мов корінних народів будуть реалізовані та сприятимуть їхньому розвитку.