23 лютого 2026 року Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взяли участь у форумі Café Kyiv 2026 — одному з найбільших щорічних українських заходів у Європейському Союзі, що відбувся у Берліні.
Захід проходить у приміщенні історичної будівлі Cafe Moskau, яку після початку повномасштабної війни було символічно перейменовано на Café Kyiv як знак солідарності з Україною. За кілька років ініціатива перетворилася на масштабну міжнародну платформу, що об’єднує політиків, дипломатів, експертів, представників громадянського суспільства, військових і митців з усієї Європи.
У межах панельної дискусії «Національні меншини та корінні народи в Україні: Європейська інтеграція, стійкість та внесок у майбутнє Європи» обговорювалися питання прав корінних народів, європейської інтеграції України та викликів, пов’язаних із російською агресією. У цій панелі взяли участь:
Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу;
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Робін Вагенер – Депутат Бундестагу Німеччини;
Анастасія Гудима – Директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення;
Даніель Громико – Координатор молодіжних і медійних ініціатив, Міжнародний жіночий фонд «Чіріклі»;
Францискою Симон – Представниця програми House of Europe;
Модератор: Володимир Лейсле – Голова Ради німців в Україні, член FUEN EDF.
Відповідаючи на запитання щодо нинішньої ситуації кримських татар в окупованому Криму, Ескендер Барієв наголосив, що сучасні репресії є продовженням багатовікової політики знищення кримськотатарського народу. За його словами, депортація 1944 року стала ключовою точкою цієї геноцидальної політики, а після окупації Криму у 2014 році росія відновила ті самі механізми тиску.
Серед них він назвав системні політичні переслідування, масові обшуки та арешти, заборону Меджлісу кримськотатарського народу, витіснення кримських татар із півострова, знищення культурної ідентичності та зміну демографічного складу Криму. За його словами, нині в місцях несвободи перебувають 340 політичних в’язнів, із яких 179 — кримські татари; зафіксовано 510 сфабрикованих кримінальних справ, 276 із них — проти представників кримськотатарського народу.
Голова Правління КРЦ підкреслив, що переслідування спрямовані не лише проти окремих активістів, а проти кримських татар як носіїв політичної суб’єктності. Він наголосив, що визнання цих дій продовженням геноцидальної політики є не символічним кроком, а актом історичної та політичної справедливості.
Окремо учасники дискусії обговорили прогрес України у сфері законодавчого забезпечення прав корінних народів та національних меншин. Було відзначено ухвалення Закону України «Про корінні народи України» (2021 рік), який вперше на законодавчому рівні закріпив статус і колективні права корінних народів, а також Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» (2022 рік), що гармонізує українське законодавство з рекомендаціями Ради Європи.
«Це важливі кроки, які демонструють, що Україна будує європейську демократичну модель, засновану на повазі до прав людини і народів», – наголосив Барієв.
Водночас експерт наголосив на суттєвих викликах, які досі залишаються:
Перший — затягування закріплення правового статусу представницького органу корінного народу за Меджлісом.
Другий— це імплементація. Після ухвалення законів необхідно прийняти підзаконні акти, створити державні програми та ефективні механізми реалізації прав корінних народів і національних меншин.
Третє — необхідно створити постійні консультативні механізми, які забезпечать реальну участь корінних народів і національних меншин у процесах ухвалення рішень, особливо у контексті майбутньої деокупації та реінтеграції Криму.
«Україна вже створила міцний правовий фундамент. Наступний ключовий етап — це повна інституційна реалізація цих прав», – підсумував Ескендер Барієв.
Додатково Голова Правління КРЦ висловив подяку за організацію цього важливого заходу Володимиру Лейсле та Konrad Adenauer Stiftung Ukraine.