Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких в інтерв’ю Громадському радіо розповіла про репресії в окупованому Криму, переслідування кримських татар та мілітаризацію освіти на півострові.
За її словами, після окупації Криму росія почала системні переслідування місцевих жителів. Однією з перших стала так звана «справа 26 лютого» проти учасників проукраїнського мітингу під Верховною Радою АР Крим у 2014 році.
«26 лютого 2014 року близько 15 тисяч людей вийшли в Акмєсджіті (Сімферополі) для того, щоб висловити свою позицію. А головне, щоб на весь світ заявити, що мешканці півострова бачать своє майбутнє лише у складі України, демократичної, незалежної. І, власне, це було дуже важливим знаком не тільки як прояв протесту і спротиву населення, а й в тому числі в юридичному сенсі. Це також був дуже важливий і сильний аргумент для того, коли вже у подальшому, у березні 2014 року Генеральна Асамблея ООН голосувала за резолюцію про територіальну цілісність України», – наголосила вона.
Надалі одним із головних інструментів репресій стали звинувачення у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в росії, але є легальною в Україні. За словами Коротких, більшість фігурантів таких справ — кримські татари.
Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році кількість переслідувань зросла. До звинувачень додалися справи про «державну зраду», «шпигунство» та «дискредитацію армії рф», інколи навіть за прослуховування української музики.
Також юристка наголосила на важливості документування порушень прав людини в Криму, зокрема незаконних затримань і катувань. За її словами, такі матеріали передаються до українських правоохоронних органів та міжнародних інституцій.
Окремо Коротких звернула увагу на мілітаризацію освіти на півострові, коли дітей і молодь залучають до військової пропаганди та підготовки до служби в армії рф. За її словами, це є порушенням міжнародного права.