Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтервʼю «Крим.Реалії» заявив, що Рішення Міжнародного суду ООН щодо позову «Україна проти Росії» може вплинути на позицію Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
«Давайте будемо відвертими: Україна не отримала того результату, заради чого було подано ці позови. Тут потрібно перезавантажити та переосмислити те, що рішення суду стало викликом, бо крім популізму мають бути конкретні дії. А у нас багато говорять, але не все роблять. І якраз у рішенні суду практично в багатьох пунктах прописано, що недостатню доказову інформацію, скажімо, подала українська сторона», – зазначив Ескендер Барієв.
Експерт підкреслив, що у 2018 році Україна також скерувала до Міжнародного суду меморандум, до якого було додано детальні докази злочинів Росії. Як повідомляли українські чиновники, це була буквально вантажівка документів – 17 з половиною тисяч сторінок без урахування цифрових носіїв відео- та аудіозаписів. І ситуація з Меджлісом у Криму мала стати «козирною картою».
«Якщо ми говоримо про обсяг паперових доказів, ми не говоримо про якість паперових доказів. І ось тут якраз йдеться про якість паперових доказів, коли, скажімо, компетентні органи України мали надати цю інформацію, яка більше в процесуальному плані, а не в інформаційному плані важлива. І ось саме, я вважаю, що треба на це звертати увагу», – додав Ескендер Барієв.
Більше того, таке рішення суду може негативно вплинути і на правозахисну діяльність.
«Наприклад, я, маючи великий досвід публічних заяв на міжнародних майданчиках про те, що дискримінують кримських татар як корінний народ, можу припустити, що зараз росіяни будуть говорити, демонструвати, наприклад, це рішення і говоритимуть: він провокатор, він надає неправильну інформацію», – поянив Ескендер Барієв.
Крім того, зазначає член Меджлісу, подібні позови розглядаються у Європейському суді з прав людини. А рішення Міжнародного суду ООН може вплинути на позицію ЄСПЛ. Тому Україні треба вже зараз виробляти стратегію для наступних судів. Наприклад, за позовом України проти Росії про «спотворення поняття геноциду». Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у цій справі та ухвалив, що її можна розглядати по суті.