В інтерв’ю для видання “The Insider” Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв заявив, що після 2022 року кримінальні справи щодо батальйону імені Номана Челебіджіхана перетворилися на інструмент тиску не лише на учасників громадянської блокади Криму, а й на кримськотатарських активістів, представників Меджлісу, підприємців та інших представників кримськотатарського народу. За його словами, такі переслідування часто супроводжуються захопленням майна кримських татар — готелів, пансіонатів, будинків та офісів, які згодом можуть використовуватися російськими військовими.
Барієв також навів приклад справи громадського діяча та підприємця Нарімана Аблязова, якого російська влада пов’язала з батальйоном. Він наголосив, що підставою для звинувачень нерідко стають навіть документи, які не мають жодного стосунку до діяльності батальйону, зокрема сертифікати Кримськотатарського Ресурсного Центру про участь у навчальних тренінгах для представників місцевих Меджлісів.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру до початку повномасштабного вторгнення було відомо лише про шість випадків переслідування за звинуваченням у причетності до батальйону імені Номана Челебіджіхана, тоді як після лютого 2022 року організація зафіксувала щонайменше 74 такі затримання. Найбільше випадків було зафіксовано на окупованій частині Херсонської області та в Криму.
Коментуючи рішення Верховного суду росії від 1 червня 2022 року про визнання батальйону імені Номана Челебіджіхана «терористичною організацією», Голова Правління КРЦ зазначив, що це рішення стало юридичним механізмом для переслідування мешканців новоокупованих територій.
«Як повідомили нам джерела Кримськотатарського Ресурсного Центру, перед російськими силовиками поставлено завдання заарештувати близько 250 осіб за обвинуваченням в участі у батальйоні імені Номана Челебіджіхана», — підкреслив правозахисник.